Інтернет
Інтернет (з анґл. Internet) — цілосвітова сістема компютеровых мереж ці сїтёк, выбудована на хоснованю протоколу IP. Сполочным цїлём вшыткых людей хоснуючіх Інтернет є беспроблемова комунікація (черяня дат).
Найзнамішов службов додаванов в рамках Інтернету є WWW (комбінація тексту, ґрафікы і мултімедій споєных гіпертекстовыма одказами) а е-маіл (електронічна пошта), але найдеме в нім і десяткы далшых. Лаіци даколи споюють терміны WWW і Інтернет, і кідь WWW є лем єдна з многых служеб, котры на Інтернетї можеме найти.
Характерістіка
едітоватиІнтернет суть вольно споєны компютеровы мережы, котры споюють ёго єднотливы мережозы ґузы. Ґузом може быти компютер, але і шпеціалізоване заряджіня (наприклад напрямовач). Каждый компютер припоєный на Інтернет мать в рамках родины протоколів TCP/IP свою IP адресу. На легше запамнятаня ся намісто IP адрес хоснують доменовы імена, наприклад:
rue.wikipedia.org
Слово Інтернет походить з міджінародного (оріґінал латиньского) префіксу inter - міджі і анґліцького слова net - мережа). Спочатку ішло о означіня єдной з мереж припоєных на Інтернет, але потім дішло к зобщіню терміну, котрый днесь означує цїлу мережу.
Орьєнтація на Інтернетї
едітоватиВекшына інтересных інформацій є на Інтернетї концентрована до WWW (вебовой сторінкы). На улегчіня орьєнтації на сторінках выникли шпеціалізованы службы. Жебы ся дістати к інформаціям, котры глядаме, хоснуєме тзв. одказы. Найзнамішыма службами, котры сістематічно з одказами працують, суть:
- інтернетовый каталоґ – список лоґічно сортованых одказів, утримованый звычайно ручно. Наприклад:
- Yahoo! – каталоґ (обсягує і выглядавач)
- інтернетовый выглядавач – автоматізована сістема на гляданя появлїня заданых слов. Наприклад:
Історія
едітовати
Першу візію компютеровой мережы найдеме в новелї з року [1946]].[1] У фебруарї 1958 была основана аґентура ARPA (пізнїше DARPA, у базї то была ґрантова аґентура про рїшіня короткодобых проєктів в малых тімох), котра мала по успішнім выпущіню Спутніку в СССР забезпечіти в часї холодной войны обновлїня ведучого технолоґічного поставлїня США.[2][3] Дня 29. октобра 1969 была споязднена мережа ARPANET із 4 ґузами, котры представляли універзітны компютеры в різных областях США. Мережа была децентралізована, также не мала жадны легко зничітельны центра і про перенос дат хосновала перепоюванём пакетів (дата путують в мережі по малых самостатных частях, котры суть напрямованы до ціля єднотливыма ґузами мережы). Од той добы ся чісло припоєных компютерів і хоснователїв стале чім дале тым веце навысшує (експоненціалный рост).
- 1962 – выникать проєкт компютерового баданя аґентуры ARPA
- 1969 – створена експеріментална мережа ARPANET, першы пробы (2. септембра) з пропоюванём ґузів (штири ґузы)
- 1972 – ARPANET росшырена на дас 20 напрямовачів і 50 компютерів, хоснованый протокол NCP (Network Control Program) -- не плести з NCP (NetWare Core Protocol) од фірмы Novell
- 1972 – Ray Tomlinson вывивать першый е-маіловый проґрам
- 1973 – публікована ідея ведуча пізнїше ку TCP/IP як нагороды за тогдышнїй протокол NCP
- 1976 – перша книга о ARPANET-ї
- 1980 – выдане RFC 760, котре пописую IPv4, експеріменталне спущіня TCP/IP в мережі ARPANET
- 1983 – з ARPANET-у оддїлена мережа MILNET (Military Network), TCP/IP перенесене до комерчной сферы Sun), заведжено DNS (Domain Name System)
- 1984 – вывинутый проґрам BIND про DNS, ку Інтернету припоєных лем 1000 копютерів
- 1985 – зачав проґрам NSFNET, спонзорує розвиток мережы во вышцї 200 міл. доларів, першы комерчны службы
- 1987 – выникать термін „Інтернет“
- 1987 – в мережі є припоєных 27 000 компютерів
- 1989 – Tim Berners-Lee публікує пропозіцію вывоя WWW (Information Management: A Proposal)
- 1990 – Tim Berners-Lee a Robert Cailliau публікують концепт гіпертексту
- 1990 – кінчіть ARPANET
- 1991 – заведжіня WWW в европскій лабораторії CERN
- 1992 – припоєный Білый дім (вступ владных інштітуцій на Інтернет
- 1993 – Marc Andreessen вывивать Mosaic, першый WWW перезерач, і давать го задарьмо к діспозіції
- 1994 – створеный перезерач Netscape Navigator
- 1994 – Інтернет ся комерціоналізує
- 1996 – 55 міліонів хоснователїв
- 1999 – росшырює ся Napster
- 2000 – 250 міліонів хоснователїв
- 2003 – 600 міліонів хоснователїв
- 2005 – 900 міліонів хоснователїв
- 2009 – 1,8 міліард хоснователїв
Референції
едітовати- ↑ Leinster, Murray: en:A Logic Named Joe ({{{2}}})
- ↑ ARPA/DARPA. Defense Advanced Research Projects Agency. http://www.darpa.mil/body/arpa_darpa.html. [перевірено 2007-05-21].
- ↑ DARPA Over the Years. Defense Advanced Research Projects Agency. http://www.darpa.mil/body/overtheyears.html. [перевірено 2007-05-21].