ядро (лат. nucleus) — бункова орґанела,  найджена у векшынї бунк еукаріотув котра обсягує ядерні ґены, які складувуть бульшу часть ґенетічного матеріалу.

Бунковоє ядро

Штруктура едітовати

Ядро звычайно має розмір 8-25 мікрометрув у діаметрі. Є обколесеноє двойнистув мембранув, через котру проходять ядерні поры. Ядерна мембрана реґулує транспорт міджі ядром і цитоплазмув а oддїлює хімічні реакції што ся дїють в цитоплазмі од реакції в ядрі.Окрем бункового геному, ядро обсягує білкoвины які регулують чітаня генетічної інформації. Чітаня гену включає процеси транскріпції, спрацованя початкової мРНА (анґ. pre-RNA) a експорт мРНА до цитоплазми.

Внутрішня часть ядра обсягує єдно або дакулько ядерёк, обколесеных нуклеоплазмов. Нуклеоплазма є ґеловита капалина подобна цитоплазми в якуй суть розпущені матерії, нуклеотід-тріфосфаты, сигнальні молекули, ДНA, РНA, ензімы a білковины.Ґенетічный матеріал є притомный в ядрі в подобі хроматіну, білковин а ДНА. ДНА є притомна як цілый ряд молекул, знамых як хромозомы. Існують два виды хроматiну: еухроматін a гетерохроматiн. Еухроматін — менше компактна форма ДНА, котра є ґенетічнї актівна. У гетерохроматину є ДНА бульше компактно забалена, але неє актівна коло траскріпції.

Функція едітовати

Ядро має дві функції: ряджіня хімічных реакції в меджах цитоплазми і всокочіня інформації, потребнуй про дїлїню бункы.


Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Клітинне ядро на україньскій Вікіпедії.

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.