Берліньска конференція (1884)
| Берліньска конференція (1884) | |
|---|---|
| Є єдным из | міжнародна конференція |
| Підтема для | Німецька колоніальна імперія |
 | |
| Держава | Нїмецько |
| Адміністративна єдинка | Берлін |
| Географічні координати | 52°30′45″N 13°22′57″E |
| Головний предмет твору | Німецька колоніальна імперія |
| Час/дата початку | 15 новембра 1884 |
| Час/дата закінчення | 26 фебруара 1885 |
| Учасник(и) | Нѣмецке цѣсарство, Белґія, Франція, Португальське королівство, Споене кральовство Великой Британии и Ирландии, Іспанія, Кральовство Италия, Австро-Угорьско, Нідерланды, Даньско, Шведсько-норвезька унія, Російска імперія, Османьска імперія, США |
| Описано в | Nordisk familjebok |
| Сфера зацікавлень | Німецька колоніальна імперія, колонія |
| Категорія Вікісховища | Berlin Conference (1884) |
 | |
| Berlin Conference (1884) | |
Повістка дня
едітоватиІніціатором зозыва конференції уступило портуґальска управа, представивша никаню другых колоніалных держав т. и. «розову карту», котра задумовала зъединеня портуґальскых колоніях у Анґолі и Мозамбікови у єдину колонію. Планы портуґальцю̄в заблоковала Великобританія, розниковувуща всю Африку ид югу уд екватора ге собственну сферу интересӯв.
Франция и Німицько хотіли пудняти на конференції проблему демаркації сфер вплыва у Сахарі. Основным звіданём, єднако, став статус Слободного штата Конґо, служившого шірмов для белґійской колоніалной експансії у басейнови рікы Конґо, незадовго до сёго изслідовано такыми первопроходцями, ге Ґенрі Мортон Стенлі и Пьер де Браза. Активнӯсть у басейнови Конґо белґійцю̄в и французӯв приводила ид выдавлёваню из реґіона портуґальцю̄в, за пару стороч торгувущыми из конґолезкыми правителями.
Ґенералный акт, принятый конференціёв из подачі председовавшого на ню̄в канцлера Бісмарка, не леш признав законнӯсть ставшых ся колоніалных захватӯв, но и первый раз закріпив обязанности крайн, наложены на них єствованём сфер вплыва. У частности, провозглашався принцип ефективной окупації, призывавшый крайны добывати сырянину у своцых колоніях и пускати ёго у оборот, а при неваловшности самым осваёвати богатства колонії — допускати ид ґаздованю на її території другі державы и ихні картелі.
Послідства
едітоватиПудхлестнув суперництво имперіалістическых держав у Африці, провозглашеный конференціёв принцип эфективной оккупації, привӯг ид активізаці колонізації контінента.
