Вікіпедія

Беркут

Беркут (лат. Aquila chrysaetos) — є єден з найвекшых терестрічно жыючіх орлів на северній півкулї і такой по холзанові білохвостові найвекшый хиш жыючій на Підкарпатьскій Руси. Ёго ареал росшырїня є великый - обывать Северну Америку, Европу, Азію і северну Африку.

Попис

едітовати
  • Довжка тїла: 80-90 цм
  • Роспятя крыл: 195-220 цм
  • Вага: 2,8 - 4,5 кґ

Беркут є робустный птах з довгым хвостом, великыма і силныма пазурами, силным дзёбаком і шырокыми крылами, котры мають міджі пірками медзеры про досягнутя высшого втиску при взношаню. Фарба і великость ся видительно одрізнять подля дакілько підвидів. Подобно як у велё другых хищів є саміця беркута выразно векша як самцї. Фарба піря колыше од чорнобурой по тмавобуру зо золотым надыхом на тимю головы і тылї, дякуючі чому дістав і свою анґліцьку назву золотый беркут (Golden Eagle). Хырбет бывать звычайно світлишый як бріх. Поглавя ся взаємно фарбов не одрізняють. Молоды птахы мають світлы пірка на крылах і коло корїня хвоста, котре їм счезне аж у пятім роцї жывота.

Еколоґія

едітовати

Беркут є жытелём гористых областей, напівпустынь, лук або поль. Часточно є перелїтный. Належыть к аґресівнїшым видам.

Нияк окремо ся голосом не проявує, кідь лїтать та даколи мягко піскать.

Страва

едітовати

Як глядать страву та ся несе у великій вышцї і старостливо перезерать під собов. Мать дуже добрый зрак і свою жертву годен збачіти і на дуже далеко. Коли ся так стане, зачне ся помалы нести долов і свою ніч несподїваючу ся жертву поїмать до силных пазурів і векшынов однесе на вывысшене місце. Силным дзёбаком єй потім роспорцує і наторгать на меншы фалаткы, котры жере. Барз часто ловить у парї, коли вывжывать взаємной сполупрацы. Ёго стравов ся ставають свіщі, заяцї, мышы, ласіцї, лишкы, молоды оленї, даколи і малы аж середнї пташкы. Через зиму, коли є недостаток стравы ся часто прижывлює здохлинами.

Розмножованя

едітовати
 
Гнїздо беркута

Гнїздить у Алпах і у северній і южній Европі. На стромах або скалах собі будує велич гнїздо, ку котрому ся вертать каждый рік, причім го все о дашто звекшыть. Гнїздо є аж 3 метры шыроке і згруба 1 метер высоке і будує го зо силных конарїв і стеле рослинами або травов. Гнїздо будоване на стромах служыть аж на час гнїздиня веркута дакілько меншым птахам і ссавцям як скрыша, хоць ся по дакілько роках під масівнов тягобов конарями пропаде.

 
Двотыжднёве молодя

Час гнїздиня тырвать од юна до септембра (часто ся але мінить залежыть од локаліты). Саміцї кладуть дві білы яйця, на котрых сидять приближно 45 днїв. Молодята суть чісто білы, часом їм прибывать чорне флякованя і лїтати і глядати страву зачінають аж по 50 днях жывота. У векшынї припадів пережыє лем єдно, старше і міцнїше молодя, котре не пустить молодшы к страві або їх докінце дрылить гет з гнїзда. Умертность молодять є найвекша тыждень по народжіню і першого місяця ся дожыє лем релатівно мале множество. У природї ся беркут може дожыти і веце як 26 років.[2]

Таксономія

едітовати

Беркут быв пописаный Карлом Ліннеём у 18є сторочу у дїлї Systema naturae (Сістема природы) під латиньсков (науковов) назвов Falco chrysaetos.[3]

У того виду розознаваме шість шыючіх підвидів мірно ся різных фарбов і великостёв:[4]

Беркут і чоловік

едітовати
 
Патауатомскый шаман Как-Как з чоленков з пірками беркута.

Беркут ся дуже часто хоснує як ловецькый птах у соколництвї. У Казахстанї, Кірґістанї, западній Монґолії і Кітаї де є знамый під назвами буркут або беркут, є містныма кочовниками стале хоснованый про лов лишок і вовків.[2]

Быв тыж прикладом про штандарт Римскых леґій, aquila. Найдеме го і в народнім ербі Еґіпета, Мексіка, Румунії і велё далшых держав.

Ґалерія

едітовати
  •  
    Беркут
  •  
    Беркут
  •  
    Беркут
  •  
    Беркут
  •  
    Беркут
  •  
    Беркут
  •  
    Беркут
  •  
    Беркут

Жрідла і інформації

едітовати

Далшы інформації о темі на проєктах Фонду Вікімедія:

мултімедіалный обсяг на Вікіскладї
інформації о таксонї на Віківидах
вістї на Вікіновинах
  1. ↑ Aquila chrysaetos. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2007. International Union for Conservation of Nature. 2004. http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/53103. [перевірено 22 May 2007]. 
  2. ↑ 2,0 2,1 Gordon, Seton (1955): The Golden Eagle: King of Birds. Citadel Press, New York.
  3. ↑ Лінней, к. (1758): "[Falco] cera lutea, pedibus lanatis, corpore fusco ferrugineo vario, cauda nigra basi cinereo-undulata."
  4. ↑ Sánchez Marco, Antonio (2004): Avian zoogeographical patterns during the Quaternary in the Mediterranean region and paleoclimatic interpretation. Ardeola 51(1): 91-132.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Orel skalní на чеській Вікіпедії.

Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Беркут&oldid=145403"