Берег (край водоймы)

Бе́рег — узька смуга взаимодїяня помежи земльов тай водоємом (морьом, озером, водозбором) вать помежи земльов тай стоком воды (ріков, дочасным русловым потоком).

Берег океана в Австралії

Берегом так само называют смугу землі, прилїгаючу ид береговуй лінії.

Опридїлити точну лінію перетину поверхності моря вать озера з поверхностю землі, котра є границьов водоєма, із за постояных перемін уровня воды, то є невозможно. Завто берегова лінія опридїляєся условно односно среднього многолїтнього положеня уровня водоєма.

Берегова зона складаєся из берега (його надводної часті) и із пудводного берегового схыла.

Пудводный береговый схыл — прибережна смуга морского дна, в межах якої волны бируют выпровадити активную работу (розмывати дно, переміщати намул).

Головным фактором формуваня берега є волны и волновый прибой, а так само русловый поток. Берегы в свойому розвинені проходят повно етапу, в результаті якых міняются їх очертаня и структура. В залежності уд характера дїяня волн рузнятся абразіонні, акумулятивні и абразіоно-акумулятивні и зложені берегы.

Типы морськых берегу

Типы берегу. Ілустрація из Атласа для 5. и 6. класу средньої школы, 1941 г.

Морські берегы рузнятся розманітностю. Основным фактором, вплывающим на формуваня берега, є волновый, и так само прибойный поток и волнові теченія. В изъязі з сим при класифікації берегув враховуєся характер и інтензивность оддїйованя волн. Класифікація має обсягати усі типы берегу, враховуючи процесы, опридїленя типа розвиваня берега, удбивати нынїшню динаміку розвиваня берега.

А. І. Іонін, П. А. Каплін и В. С. Медведєв розробили класифікацію берегув, враховуючи перечислені выше требованя:

• Берегы, сформовані субаеральными и тектонічеськыми процесами и мало поміняными морьом
  • Тектонічного росчлененя
  • Ерозіонного росчлененя
  • Леднякового росчлененя (фйорд, шкеры)
  • Вулканічноє росчлененя
  • Еолового росчлененя
• Берегы, сформовані булше пуд вплывом неволновых фактору
  • Дельтові
  • Приливні
  • Біогенні
  • Термоабразіоні
• Берегы, сформовані булше волновыми процесами
  • Абразіоні
  • Акумулятивні
  • Абразіоно-акумулятивні

Річні берегы

берег рікы Кіржач

Річный берег годен быти ерозіоным (розмытым потоком) и акумулятивным (нарощеным намулом). Серед річных берегу рузнятся затоплені (заливані) и не затоплені (коренні, терасні).

Берег водотока — боковоє ограниченя русла водотока. В залежності уд находженя по напрямкови удносно среднюй лінії русла водотока розознают правый и лївый берег (опредїляют з точкы никаня того ко плыве на лодці по теченійови; притому, ун никат по ходу протіканя рікы).

Верхні часті береговых схылу, булше сухі, чим коло території, заповнені водов в основному веснов вать в глубокых водах, называются, так само, суходолом.

Корінный берег

Корінный берег — берег, складеный кореными горными породами, часто дислоціроваными. Противопоставляєся берегам, складеным алювіальными (в річных долинах, рыхлыми морскыми) вать органогеными (берега морю, коралові рифы) образованями.