Водоєм
Водоєм — постояноє вать дочасноє скупленя стоячої вать з зниженым стоком воды в природных вать ненатуральных впадинах (озера, водозборы, рыбникы и так дале).
В другых жерелах указано што Водоєм, общьоє названя природных и ненатуральных водозборнику. В широкому смыслі — так само обозначеня морю и океанув[1]. Изученям водоєму занимат ся наука гідролоґія. Водоємы утворюются ся при доступності на поверхності замкнутых дебрю и превышеня притока воды в йсе углубленя, чим на її фільтрацію в ґрунт и выпареня.
Виды і типы едітовати
Водоємы годні быти постояні и дочасні, возникающі лиш в многоводні періоды года. Ид такым водоємам удносят старі русла рік и колобані, котрі ся вчинили веснов при вытїканьови великых рік.
По хімічному составови и кулькості солей, розтвореної в воді, водоємы дїлятся на солені и прісні. Фізично, хімічно и біолоґічно процесы в водоємах протїкают рузно, зависимо уд того, ид якому типови они удносятся.
- ↑ Под редакцией проф. А. П. Горкина. водоём // {{{тітул}}}.