Аляска
Аля́ска (анґл. Alaska) — майвеликый за територіёв и майсевернійшый штат ЗША у северо-западнӯв части Северной Америкы, якый занимать пӯвострӯв Аляска: усю северо-западну чась материка, Алеутські островы и архіпеллаґ Александра. Обща площадь — 1 717 855 км²; площадь суходола — 1 478 457 км². Аляска стала 49-ым штатом Зъединеных Штатӯв 3 януара 1959 року. У Беринґовӯв протоці є морськый гатар из російськым Чукотськым автономным округом. Межує из канадськыв провінціёв Британьска Колумбія и територіёв Юкон. На северови омывать ся водами Чукотського моря и моря Бофорта, на югови и юго-западови — водами Тихого океана.
Аляска | |
---|---|
State of Alaska | |
Прапор Аляски | |
Є єдным из | Штаты США, ексклав |
Часть од | Континентальні штати |
Дата створення / заснування | 3 януара 1959 |
Назва офіційною / оригінальною мовою | State of Alaska |
Прізвисько | The Last Frontier |
Коротка назва | AK |
Транскрипція в МФА | əˈlæskə, ɐˈlʲæskə |
Архіви зберігаються у | Alaska State Archives |
Очікувана тривалість життя | 79 рік |
Катойконім | alaskar, Alaskans |
Офіційна мова | анґліцькый язык, Тлінгітська мова, аляскинсько-інуїтська мова, юпікські мови, Алутик, алеутська мова, денаʼина, Дег-хитан, Холикачук, Коюкон, Верхнекускоквимский язык, Гвічин, Tanana, Танакросс, хан, атна, Еякська мова, Гайда (мова), Tsimshian, Tsetsaut |
Гімн | Alaska's Flag |
Опис девізу | North to the Future |
Текст девізу | North to the Future |
Континент | Северна Америка |
Держава | США |
Столиця | Джуно |
Адміністративна єдинка | США |
Часовий пояс | UTC−9, UTC+14, Гавайско-Алеутское время, America/Anchorage |
Розташовується на водоймі | Тихый океан |
Ексклав від | США |
Географічні координати | 64°0′0″N 150°0′0″W |
Географічний центр | 64°4′7″N 152°16′42″W |
Найсхідніша точка | 55°16′55″N 129°58′27″W |
Найпівнічніша точка | 71°23′13″N 156°28′29″W |
Найпівденніша точка | 51°12′53″N 179°7′50″W |
Найзахідніша точка | 52°55′20″N 172°26′35″E |
Геодані | Data:Alaska.map |
Найвища точка | Деналі |
Найнижча точка | Северный ледовый океан, Тихый океан |
Посада голови уряду | губернатор Аляски |
Керівник виконавчої влади | Майк Данліві |
Виконавча влада | Government of Alaska |
Законодавчий орган | Легіслатура штату Аляска |
Найвищий судовий орган | Alaska Supreme Court |
Вік згоди | 16 років |
Шлюбний вік | 18 років |
Обов'язкова освіта (максимальний вік) | 16 років |
Кількість населення | 733 391 |
Адміністративно-територіально поділяється на | Східні Алеутські острови, Anchorage Municipality, Бристол-Бей, Деналі, Фербенкс-Норт-Стар, Гейнс, Джуно, Кенай, Кетчикан, Кодіяк-Айленд, Лейк-енд-Пенінсула, Матануска-Сусітна, Північний Схил, Нортвест-Арктик, Пітерсберг, Сітка, Скагуей, Врангель, Якутат, неорганізований боро |
Відсоток водної поверхні | 14,24 відсоток |
Висота над рівнем моря | 580 метер |
Спільний кордон із | Юкон, Британська Колумбія, Чукотський автономний округ |
Документ започаткування | An Act to provide for the admission of the State of Alaska into the Union, Конституция Аляски |
На заміну | Територія Аляска |
Мова комунікації | южный хайда, Центральноаляскинська юпікська мова, Холикачук, атна, Нижний танана, Верхнекускоквимский язык, денаʼина, юїтська мова, Дег-хитан, Алутик, Тлінгітська мова, алеутська мова, Еякська мова, Верхний танана, Танакросс, хан, Коюкон, Tsimshian, инуитов полуострова Сьюард язык |
Кількість місць | 2, 1 |
Площа | 1 717 856 Квадратный кілометер |
Офіціална сторонка | https://alaska.gov |
Гештег | Alaska |
Опис прапора | Прапор Аляски |
Опис емблеми | Печатка штату Аляска |
Офіційний символ | куріпка біла |
Описано в | Католицька енциклопедія, Оттів словник научный, Енциклопедія Нутталла, Большой словарь географических названий, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Британская энциклопедия (1922), The American Cyclopædia (1879), Collier's New Encyclopedia, 1921, Британская энциклопедия (1875—1889), New International Encyclopedia, The New Student's Reference Work, Енциклопедичний словник Гранат, Армянская советская энциклопедия, том 1 |
Географія теми | Географія Аляски |
Історія теми | история Аляски |
Робочий список проєкту Вікімедіа | Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений |
Ревю (оглядова стаття) Вікімедіа | outline of Alaska |
Офіційний колір | значення не задано |
Пов'язана категорія | Категория:Списки:Аляска |
Портал відкритих даних | State of Alaska Open Data Portal |
Економіка теми | economy of Alaska |
Демографія теми | Население Аляски |
Дата переходу на григоріанський календар | 18 октобра 1867 |
Кількість домогосподарств | 255 173±1326 |
Середній вік | 34,6±0,2 |
Максимальний температурний рекорд | 100 градус Фаренгейта |
Мінімальна заробітна плата | 10,85 США долар |
Мінімум температури | −80 градус Фаренгейта |
Кількість підписників у соціальних мережах | 76 490 |
Дохід на душу населення | 37 094 США долар |
Рівень масштабування OSM | 4 |
URL-адреса офіційної мапи | https://gis.data.alaska.gov/ |
Цифри морської ідентифікації | 303 |
Не плутати з | Alaska, Alaska, Аляска, The Last Frontier |
Галерея Вікісховища | Alaska |
Категорія Вікісховища | Alaska |
Вікімедіапортал із теми | Портал:Аляска |
Головний шаблон за темою | Шаблон:Аляска |
Основна катеґорія за темов | Категорія:Аляска |
Пов’язані персоналії | Категорія:Персоналії:Аляска |
Категорія людей, що тут народилися | Категорія:Уродженці Аляски |
Категорія людей, що тут померли | Категорія:Померли на Алясці |
Категорія людей, що тут поховані | Категория:Похороненные на Аляске |
Категорія для знятих в цьому місці фільмів | Категорія:Фільми, зняті на Алясці |
Категорія краєвидів елемента | Category:Views of Alaska |
Категорія мап на Вікісховищі | Category:Alaska maps |
Alaska |
Назва
едітоватиНазва происходить уд алеутського «alaxsxaq» (чит. алахсхак) — «обєкт, на якый спрямована сила моря»[1]. Раз Алясков называлася леш юго-западна часть території нынішнёго штата (Аляска (затока), Аляска (пӯвострӯв)). Назва закріплена из XVIII стороча.
Історія
едітоватиҐрупы сибірьскых племен перейшли перешыёк (типирь Беринґова протока) 16—10 тысяч рокӯв тому. Ескімосы стали селитися на арктичному березі, алеуты заселили Алеутськый архіпеллаґ.
Первыми европейцями, што прибыли на Аляску 21 авґуста 1732 року, были члены команды борта «Ст. Гавриил» пуд командованям ґеодезиста М. С. Гвоздєва и пудштурмана И. Федорова в ході експедиції А. Ф. Шестакова и Д .И. Павлуцького 1729—1735 рокӯв. Кроме того, є урывчасті відомости за пребываня російськыми людьми у Америці у XVII сторочу.
Уд 9 юла 1799 року до 18 окто̄вбра 1867 року Аляска из прилеглыми до ниї островами перебывала пуд управлінём Російсько-американськой компанії. Бойовы дійства на Далекому Выході у період Крымськой во̄йны указали повну незащищенӯсть выходных зимиль Російськой рішы и особенно Аляскы. Обы не зтратити задарь територію, яку немож было защитити и свойити у осяжнӯм будущӯм, было ухвалено рішеня за її продаж.
16 децембра 1866 року у Санкт-Петербурзі одбыла ся шпеціална нарада, на якӯв были Александр II, великый князь Константин Микулаёвич, міністрш фінансӯв и морського міністерства, и иппен російськый посланник у Вашинґтоні барон Едуард Стекль. Вшыткі участникы схвалили ідею продажу. За пропозицією міністерства фінансів був визначений поріг суми — не менше 5 мільйонів доларів золотом. 22 грудня 1866 року Олександр II затвердив кордон території. У березні 1867 року Стекль прибув до Вашингтона й офіційно звернувся до держсекретаря Вільяма Сьюарда.
Пудписаня договору продажу Аляски відбулося 30 березня 1867 року у Вашингтоні. Текст договору був англійською та французькою мовою. Територія площею 1 519 000 км² була продана за 7,2 мільйона доларів золотом, тобто по 4,74 долара за км² (куди родючіша й сонячна Французька Луїзіана, куплена у Франції у 1803 році, обійшлася бюджету США дещо дорожче — приблизно по $ 7 за км²). Разом із землею передавалося все нерухоме майно, колоніальні архівы, офіційні та історичні документи, що стосувалися території. У договорі зазначалося, що жителі території за їхнім вибором можуть повертатися в Росію протягом трьох років; але якщо вони бажають залишитися у своїх домівках, то, за винятком нецивілізованих племен, повинні бути допущені до всіх прав, переваг і защиты горожан Зъединеных Штатӯв.
Уд 1867 року Аляска перебывала у пудданстві воєнного міністерства США и мала назву «Округ Аляска», у 1884—1912 роках — «округ»[2], потӯм — «територія» (1912—1959), а уд 3 януара 1959 року — штат ЗША.
1977 року прокладено нефтопровод уд затокы Прудо-Бей до порта Валдіз.
1989 року розлив нефти из танкера «Ексон Валдез» став причинов серьёзного знехаріня містности.
Обывательство
едітоватиДас 75 % людий білі, уродженці ЗША. У штатови близко 88 тыс. корінных жытелю̄в — Индіанці (атапаскы, гайда, тлінкіты, цімшиан), ескімосы и алеуты. У штатови живе и невеликоє число потмкӯв выходцю̄в из Російськой рішы. Миже основных реліґійных ґруп — католикы, православні, пресвітеріани, баптисты и методисты. Дараб православных, што составлять за разными оцінками 8-10 %, є майвысокым у крайні.
Главні вароші: Анкоридж, Фербанкс, Джуно (адміністративный центр);
Языковый состав обывательства (2010) [1] [Архівовано 1 децембра 2007 у Wayback Machine.]
Язык | % |
---|---|
Анґліцькый | 83,92 |
Алеутсько-ескімоські языкы | 4,61 |
Іспанськый | 3,49 |
Таґальскый | 2,39 |
Російськый | 0,61 |
Самоа | 0,52 |
Німицькый | 0,52 |
Корейськый | 0,48 |
Индіанські языкы | 0,42 |
Французькый | 0,28 |
инні | 2,80 |
Природна краса Аляскы
едітовати-
Ріка Юкон
Иппен позерайте
едітовати- 19148 Аляска — астероїд, названый на честь території.
- Російсько-индіаньска во̄йна.
- ↑ Alaska | Origin and meaning of the name Alaska by Online Etymology Dictionary (по en). Archived from the original on 23 жовтня 2017. https://web.archive.org/web/20171023235024/http://www.etymonline.com/word/Alaska. [перевірено 2018-01-23].
- ↑ An act providing a civil government for Alaska. May 17, 1884. (по en). Archived from the original on 29 січня 2021. https://web.archive.org/web/20210129011957/https://vilda.alaska.edu/digital/collection/cdmg21/id/2287/. [перевірено 2021-01-23].