Штефан Телеп
Штефан Телеп (1957–2021) был лемківскій малярь, од 1980-х жытель села Ждыня в повіті Горлицкым Малопольского воеводства.[1]
Штефан Телеп | |
---|---|
Увидьте фото | |
Чинность | наивный малярь |
Уроджѣня | 1957 |
Перегримка[1] | |
Упокоеня | 29. децембер 2021 (64 р.) Ждыня |
|
Жытя
едітоватиВ 1970-тых роках занимал ся фотоґрафійом, обробком дровна і гляданьом формы в коренях (korzenioplastyka). Слідуючым етапом його творчости было олійне малярство, котре стало ся гардым середком до сполніня мрий і творчой вражливости. Розпознавальны і характерны образы артисты - аматора зберают што раз то векше узнаня зо стороны творчых середвиск ак і приватных колєкцйонери. Своі образы презентувал на чысленных індивідуальных ак і на збірных выставах в краю і за границьом. Учасник медженародных пленерив.
Од 1992 рока был членом Клюбу Штукы ім. Альфреда Длуґоша при Ґалериі Двір Карвацянив в Горлицях. В 2001 році дістал артистычну нагороду ім. Альфреда Длуґоша уфундувану през Бурґомістера Міста Горлиці (Burmistrza Miasta Gorlice), а признану през юри краківскых плястыків под ведіньом проф. Лешка Дуткі, ведучого Секциі Краковского Округу – Звязок Польскых Артистив Плястыків. Того рока публикувал рівнож катальоґ Stefan Telep "Zapomniana ziemia - malarstwo”, до котрого вступне слово написал проф. Володимір Кунз – долгоричний ректор Академіі Красных Штук в Кракові. Позитывна рецензия працы Ш. Телепа єст єдином рецензийом проф. Кунза для непрофесйонального артисты. В 2006 році Ш. Телеп дистал вырижніня в Ґалериі Двір Карвацянив в Горлицах. Його образы находят ся в чысленных приватных колєкциях в Польщы, ЗША, Канаді, Словациі, Украіні і Голяндиі.
В року 2011 пан Штефан Телеп сьваткувал 20-ту ричницю свойой творчой діяльности. Його робота была часто порівнувана до творчости інчого выдатного непрофесийного маляря – Епіфана Дровняка (Никыфора Креницкого). Умер в Ждыни 29. грудня/децембра 2021 р.[1]
В року 2022, в другій ден Лемківской Ватры на Чужыні, в суботу, 6. серпня/авґуста был посмертно оціненый престіжном нагородом ім. Никыфора Креницого (Епіфана Дровняка). Нагороду одобрала двоюрідна сестра маляря, Штефанія Шкурат.[2]
Збірны выставы
едітовати- Ліманова - 1993 – Реґіональний Музей Лімановской Земли – выстава пн.: „Stabat Mater Dolorosa”.
- Горлиці – 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2006, 2007, 2008 – Ґалерия Штукы Двір Карвацянив – каждоричня выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
- Горлиці – 1995 – Руска Бурса – Медженародне Лемківскє Малярство.
- Зындранова – 1996 – Музей Лемківской Культуры при оказиі сьвата "Од Русаль до Яна".
- Ясло – 1997 – Ясельскій Дом Культуры – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
- Кросно – Бюро Артистычных Выстав – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
- Зындранова – 1998, 1999 – I, II Медженародний Пленер „Na pograniczu kultur” – попленерова выстава.
- Бардеів (Словация) – 1999, 2000 – Hornošarisskie odwetowe stredisko – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
- Реґетів – 2001, 2002 – VII, VIII Дны Гуцульскы.
- Варшава – 2002 – Hotel Ґромада.
- Крениця – 2002, 2004, 2006, 2008 – ІІ, ІІІ, ІV, V Медженародне Бєннале Лемківской/Русиньской Культуры.
- Пряшів (Словация) – 2003 – Медженародне Бєннале Русиньской Творчости –Шаріска ґалерия в Прешові.
- Пруднік – 2004 – выстава людовых творців погранича польско-ческого.
- Крениця – 2005 – Музей Нікыфора.
- Бардейовскы Купелі (Словация) – 2005 – Медженародний Пленер Народных і Етнічных Меншын.
- Краків – 2006 – Ґалерия Францускій Готель.
- Краків - 2007 – Ґалерия Польскій Дім.
Індивідуальны выставы
едітовати- 1992-1996, 2001, 2007, 2008 – Лемківска Ватра в Ждыні.
- Высова – 1993, 1994 - Публична Бібльйотека.
- Усьця Рускє (Uście Gorlickie) – 1996 – Старий ресторан.
- Ґладишів – 1996, 2003 – Основна Школа ім. Александры Віслоцкой.
- Михалів – 1996, 2002, 2008 – Лемківска Ватра на чужыні.
- Ждыня – 1997 - 1999 – выстава в приватний ґалериі автора.
- Краків – 1997 – Ґалерия Украіньского Малярства – нагорода.
- Краків – 1997 – Фундация ім. Володиміра Великого.
- Зындранова – 2000, 2001 – Музей Лемківской Культуры.
- Горлиці – 2001 – Ґалерия Штукы Двір Карвацянів.
- Варшава – 2002 – Дни Лемківской Культуры.
- Варшава – 2003 – Народна Бібльйотека „Piękno Łemkowszczyzny”.
- Хмелёва (Словация) – 2005 – Дім Культуры.
- Міджілабірцї (Словация) – 2005 – Музей Анди Варголя.
- Бардейовскы Купелі (Словация) – 2006 – Скансен Старого Будивництва.
- Пряшів (Словация) – 2009.
Одказы
едітовати- Севериян Косовскiй (29.12.2021). Вмер Штефан Телеп (1957 – 2021), знаный лемківскій маляр. Радийо Руской Бурсы (lem.fm). https://www.lem.fm/vmer-shtefan-telep-1957-2021-znanyj-lemkivskij-malyar/. [перевірено 2022-01-01].
- Севериян Косовскiй (8.8.2022). Штефан Телеп (1957 – 2021) посмертно оціненый нагородом ім. Никыфора. Радийо Руской Бурсы (lem.fm). https://www.lem.fm/shtefan-telep-otsinenyj-posmertno-nahorodom-im-nikyfora/. [перевірено 2022-08-08].
- http://korzar.sme.sk/c/4862606/v-ruskom-dome-je-vystava-krajin.html