Штефан Телеп (1957–2021) был лемківскій малярь, од 1980-х жытель села Ждыня в повіті Горлицкым Малопольского воеводства.[1]

Штефан Телеп
Увидьте фото
Чинность наивный малярь
Уроджѣня 1957
Перегримка[1]
Упокоеня 29. децембер 2021 (64 р.)
Ждыня


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

В 1970-тых роках занимал ся фотоґрафійом, обробком дровна і гляданьом формы в коренях (korzenioplastyka). Слідуючым етапом його творчости было олійне малярство, котре стало ся гардым середком до сполніня мрий і творчой вражливости. Розпознавальны і характерны образы артисты - аматора зберают што раз то векше узнаня зо стороны творчых середвиск ак і приватных колєкцйонери. Своі образы презентувал на чысленных індивідуальных ак і на збірных выставах в краю і за границьом. Учасник медженародных пленерив.

Од 1992 рока был членом Клюбу Штукы ім. Альфреда Длуґоша при Ґалериі Двір Карвацянив в Горлицях. В 2001 році дістал артистычну нагороду ім. Альфреда Длуґоша уфундувану през Бурґомістера Міста Горлиці (Burmistrza Miasta Gorlice), а признану през юри краківскых плястыків под ведіньом проф. Лешка Дуткі, ведучого Секциі Краковского Округу – Звязок Польскых Артистив Плястыків. Того рока публикувал рівнож катальоґ Stefan Telep "Zapomniana ziemia - malarstwo”, до котрого вступне слово написал проф. Володимір Кунз – долгоричний ректор Академіі Красных Штук в Кракові. Позитывна рецензия працы Ш. Телепа єст єдином рецензийом проф. Кунза для непрофесйонального артисты. В 2006 році Ш. Телеп дистал вырижніня в Ґалериі Двір Карвацянив в Горлицах. Його образы находят ся в чысленных приватных колєкциях в Польщы, ЗША, Канаді, Словациі, Украіні і Голяндиі.

В року 2011 пан Штефан Телеп сьваткувал 20-ту ричницю свойой творчой діяльности. Його робота была часто порівнувана до творчости інчого выдатного непрофесийного маляря – Епіфана Дровняка (Никыфора Креницкого). Умер в Ждыни 29. грудня/децембра 2021 р.[1]

В року 2022, в другій ден Лемківской Ватры на Чужыні, в суботу, 6. серпня/авґуста был посмертно оціненый престіжном нагородом ім. Никыфора Креницого (Епіфана Дровняка). Нагороду одобрала двоюрідна сестра маляря, Штефанія Шкурат.[2]

Збірны выставы

едітовати
  1. Ліманова - 1993 – Реґіональний Музей Лімановской Земли – выстава пн.: „Stabat Mater Dolorosa”.
  2. Горлиці – 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2006, 2007, 2008 – Ґалерия Штукы Двір Карвацянив – каждоричня выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
  3. Горлиці – 1995 – Руска Бурса – Медженародне Лемківскє Малярство.
  4. Зындранова – 1996 – Музей Лемківской Культуры при оказиі сьвата "Од Русаль до Яна".
  5. Ясло – 1997 – Ясельскій Дом Культуры – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
  6. Кросно – Бюро Артистычных Выстав – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
  7. Зындранова – 1998, 1999 – I, II Медженародний Пленер „Na pograniczu kultur” – попленерова выстава.
  8. Бардеів (Словация) – 1999, 2000 – Hornošarisskie odwetowe stredisko – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
  9. Реґетів – 2001, 2002 – VII, VIII Дны Гуцульскы.
  10. Варшава – 2002 – Hotel Ґромада.
  11. Крениця – 2002, 2004, 2006, 2008 – ІІ, ІІІ, ІV, V Медженародне Бєннале Лемківской/Русиньской Культуры.
  12. Пряшів (Словация) – 2003 – Медженародне Бєннале Русиньской Творчости –Шаріска ґалерия в Прешові.
  13. Пруднік – 2004 – выстава людовых творців погранича польско-ческого.
  14. Крениця – 2005 – Музей Нікыфора.
  15. Бардейовскы Купелі (Словация) – 2005 – Медженародний Пленер Народных і Етнічных Меншын.
  16. Краків – 2006 – Ґалерия Францускій Готель.
  17. Краків - 2007 – Ґалерия Польскій Дім.

Індивідуальны выставы

едітовати
  1. 1992-1996, 2001, 2007, 2008 – Лемківска Ватра в Ждыні.
  2. Высова – 1993, 1994 - Публична Бібльйотека.
  3. Усьця Рускє (Uście Gorlickie) – 1996 – Старий ресторан.
  4. Ґладишів – 1996, 2003 – Основна Школа ім. Александры Віслоцкой.
  5. Михалів – 1996, 2002, 2008 – Лемківска Ватра на чужыні.
  6. Ждыня – 1997 - 1999 – выстава в приватний ґалериі автора.
  7. Краків – 1997 – Ґалерия Украіньского Малярства – нагорода.
  8. Краків – 1997 – Фундация ім. Володиміра Великого.
  9. Зындранова – 2000, 2001 – Музей Лемківской Культуры.
  10. Горлиці – 2001 – Ґалерия Штукы Двір Карвацянів.
  11. Варшава – 2002 – Дни Лемківской Культуры.
  12. Варшава – 2003 – Народна Бібльйотека „Piękno Łemkowszczyzny”.
  13. Хмелёва (Словация) – 2005 – Дім Культуры.
  14. Міджілабірцї (Словация) – 2005 – Музей Анди Варголя.
  15. Бардейовскы Купелі (Словация) – 2006 – Скансен Старого Будивництва.
  16. Пряшів (Словация) – 2009.

Референциі

едітовати
  1. 1,0 1,1 1,2 Севериян Косовскiй (2021)
  2. Севериян Косовскiй (2022)