|
'''Парламент''' є згромаждїня [[вольбы|воленых]] ці неволеных заступцїв приналежной адміністратівной теріторіалной єдиніцї, ці є то штат, союз [[штат]]ів, сполкова країна штату. Початкове значіня того слова у франзущінї є просто бісїдованя, говорїня, повіданя (parler є по [[Французькый язык|французькы]] говорити). Значіня заступительского згромаждїня парламент дістав аж у анґліцькім середовищу.
'''Парламент''' - це вищий представницький та законодавчий орган у державах з наявністю системи поділу влади.
У Молдові, Грузії, Бельгії, Великій Британії, Греції, Італії, Камбоджі, Канаді, Франції, Чехії, Південній Осетії, Казахстані та деяких інших країнах парламенти мають однойменну назву. У конституціях Азербайджану (Міллі меджліс), Росії (Федеральні збори), Киргизії (Жогорку Кенеш), Таджикистану (Маджлісі Олі), Туркменії (Міллі Генгеш), Абхазії (Народні Збори), України (Верховна Рада), Ізраїлю (Кнесет), Монголії (Хурал), Сербії та Чорногорії (Скупщина), Болгарії (Народне зібрання), Північній Македонії (Збори), Польщі, Латвії та Литви (у всіх трьох країнах – Сейм), Фінляндії (Едускунта), Швеції ( Ріксдаг), Німеччини (Бундестаг), Вірменії (Національні Збори) та деяких інших використовуються власні найменування для позначення парламентів.
Парламент є представницьким органом, де все населення і регіони країни представлені обраними представниками. Зазвичай, весь парламент чи нижня палата парламенту (наприклад, у федераціях) формується шляхом загальних виборів.
У сучасних державах парламенти, як правило, є законодавчими органами, тобто наділені повноваженнями приймати закони, а також тією чи іншою мірою формувати та контролювати виконавчу владу (наприклад, виносити вотум недовіри уряду та здійснювати процедуру імпічменту президента)
'''Історія парламенту'''
Органи народного представництва існували ще древніх державах, як-от Стародавній Рим. Це могли бути народні збори, рада старійшин, Сенат (Стародавній Рим), Коміції, віче, курултай і т. п. У Середні віки набула поширення станово-представницька система: роль, схожу на роль парламенту, грали органи, що складалися з представників різних станів (Генеральні штати у Франції, Україна, Кортеси в Іспанії, Земський собор у Росії тощо).
Батьківщиною сучасного парламентаризму вважається Англія. Прообраз парламенту було створено Англії у XIII столітті, коли король Іван Безземельний був змушений підписати «Велику хартію вольностей». Відповідно до цього документа, король у відсутності права вводити нові податки без згоди королівської ради. Великобританія — це перша країна, де парламент прийняв на себе всю повноту влади.
{{Стыржень}}
|
