'''Гумор''' (з [[латиньскый язык|лат.]] ''(h)umor'' вологістьвогкость, текутина) є типтіп [[емоція|емоції]], здібністьстьспособность [[чоловік]]а, [[річ]]ей або ситуаціїсітуації викликативыкликати почуттяпочутя забавленнязабавлїня в другім чоловіковічоловікови і згорнутя способів як тото забавліня, часто спроваджане [[сміх]]ом, викликативыкликати. ПоняттяПонятя орігіналнооріґінално описувалоописовало [[темперамент]] одиницяєдинця, якийякый ся подля античнихантічных представ складав із чотирьохштирох основных тілеснихтїлесных текутин (''humores''). З гумором є узко звязаный щирийщірый [[сміх]].
Точна дефініція гумору є проблематичнапроблематічна, не є ани йогоёго зєднанязъєдинена, загальнеобще узнана теорія. Теріов комічна ся занимав напр. [[Зіґмунд Фройд]] (в дїлї ''ФіглїФіґлї і їх одношіня к несвідомости'').
Чертами гумору суть незмиселностьнезмыселность і момент несподїванкинесподїванкы. ВажливимВажным предпокладом є тижтыж соціална інтеракція. В гумору приходить холем єдна з участненихучастненых сторінсторон док (видуманійвыдуманій) шкодї чиці стратї.
