Ґриґорій Жаткович: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповненя |
доповненя |
||
Рядок 22:
Узброєні резултатами плебісціта, Жаткович и голова Америцької Народної Рады [[Юлій Ґардош]] рушили на [[Паріжська мирова конференція|мирову конференцію]] до Паріжу, де прибыли 14. фебруара 1919. Вєдно з [[Антоній Бескид|Антонійом Бескидом]] утворили Руську Комісію, котра мала репрезентовати вшиткых Карпато-Русинув.<ref name="magocsi" /> Як член Руської Комісії, Жаткович представив Скрентонську Резолуцію и резултаты плебісціта америцькому дипломатови [[Едвард Гавс|Едварду Гавсу]], премєрови Чехословакії [[Карел Крамарж|Карлови Крамаржови]] и міністрови загранича [[Едвард Бенеш|Едвардови Бенешови]].<ref>Žatkovič, Expose, с. 8-9</ref>
12. марта 1919 Жаткович и Ґардош прийшли до
8. мая 1919 представителі пережых русинськых рад искликали [[Централна Руська Народна Рада|Централну Руську Народну Раду]] в Ужгороді. Жаткович быв убраный за єї почестного ведучого. 16. мая Рада одобрила Жатковичову проґраму из 14 пунктув тай именовала го «первымъ министромъ», уповномоченым єднати из Чехословакійов в имню Рады.<ref>{{книга|назва =Протоколы общаго собранія подкарпатскихъ русскихъ радъ и первыхъ 5-ти засѣданій Центральной Русской Народной Рады|одказ =https://archive.org/details/crnr-protokoly|місто =Ужгородъ|выдавательство =Уніо|рік=1919}}</ref> Жаткович судив, же русинська держава («Угро-русскій штатъ») буде федералнов автономійов. Наперек тому, Чехословакія пушла путьом централізації, што мусіло спровоковати конфлікт.<ref name="magocsi" />
На основі [[Сант-Жерманьскый пакт (1919, мінорітный)|пакту із Ст. Жерман]] з [[10. октобра]] [[1919]] ся пак Підкарпатьска Русь стала частёв Чеськословеньска. Договор становив, же Підкарпатьска Русь буде автономнов єдиніцёв. Наперед тому ся так по вынику републікы не зробило.<ref>http://psp.cz/eknih/1935ns/ps/stenprot/105schuz/s105001.htm</ref>
| |||