Пряшів: Роздїлы міджі ревізіями

| пріматор = [[Андреа Турчанова]]

'''Пряшів''' (по {{lang-язык+sk|Prešov}}) — місто на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Пряшів|Пряшівскім окресї]] [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]]. Лежыть у выходній части [[Словеньско|Словеньска]], в долинї р. [[Торіса]]. Пряшів є адміністратівным центром [[окрес Пряшів|Пряшівского окресу]] і [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]]. Пріматором є [[Андреа Турчанова]].

Початкы населїня той теріторії ідуть аж до [[Камяна доба|добы камяной]], о чім свідчать вызначны археолоґічны обявы, найджены в долинї потока Делня. Далшы стопы екзістенції населїня теріторії днешнёго Пряшова походять з [[Бронзова доба|добы бронзовой]], коли гев были обявены бронзовы предметы, кераміка а і желїзный ножык і ігліцї. Найджіня золотых і стріберных мінц належыть ку дуже цїнным доказам о екзістенції господарьскых стыків той теріторії з [[Римска империя|Рімсков рішов]]. Історічно доложене є і населїня теріторії Пряшова [[Славяне|Славянами]] з перелому 8. і 9. стороча.

На початку 12. стороча была тота теріторія зачленена до [[Мадярске кральовство|угорьского штату]]. Перше писемне спомянутя Пряшова ся находить в листинї краля Белу[[Бело IV.|Бела IV.]] з року 1247. У тім самім сторочу року 1299 удїлив краль [[Андрій III.]] Пряшову містьскы права, котры росшырив краль [[Людовит I.]] в року 1374, і тым ся місто Пряшів стало [[слободне кралёвске місто|слободным кралёвскым містом]].

В 14. і 15. сторочу місто зажыло міморядный господарьскый росквіт, основали ся ту цехы[[цех]]ы (скоряницькый, ковальскыхковальскый і под.) і в тім часї ту жыло дас 2000 людей занимаючіх ся переважно ремеслом. В роцї 1455 дістало місто од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава Погробка]] свій першый містьскый ерб. Дякувші господарьскій просперітї міста 15. стороча значіло і розвой ставебного руху, котре ся одзеркалїло і на гоносній архітектурї міщаньскых домів.

Вывой міста в 16. і 17. сторочу овпливнили поступуючіпоступуюча реформації[[Реформация|реформація]] і протигабсбурьскы повстаня. Місто постигли і жывелны погромы, мор, пожары і пропад міста ся проглубовав. До історії ся записав і рік 1687 знамый як [[пряшівскы яткы]], коли были на пляцї круто поправены 24 міщане за підпору [[Імріх Текелі|Імріха Текеліго]], ведучому протигабсбурского повстаня як варованя про другых. Місто ся ожывило кінцём 18. і початком 19. стороча, коли ся жытельство Пряшова доповнило пристяговалцями з другых міст. Зряджінём [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицькой єпархії]] в роцї 1816 гев зачало приходити векше чісло [[Русины|Русинів]] і кінцём 18. стороча ту выникла і вызначна [[Евреи|жыдівска]] комуніта. Велике господарьске значіня про місто мала і выроба солї і зато в 19. сторочу быв застаралый способ здобываня солї нагородженый модернїшым россяглым комплексом.

'''=== Походжіня назвы міста Пряшів''' ===

Леґенда повідать, же кідь ся в 12. сторочу угорьскый краль [[Бело II. Слїпый,]] стримовав у тім краю, стратив ся своёй дружынї. Глядавші стежкы ку допроводу собі спрагу і голод одганяв ягодами, якы у тых кончінах росли у великім множестві. Як го вечур нашли рытїре з дружыны, краль вырїшыв назвати недалеке село подля ягід. З історічного погляду тота леґенда не мать достовірну основу. Названя „Пряшів“''Пряшів'' ся обявує од 16. стороча.

'''=== Перегляд вызначных історічных подїй''' ===

* 4.-5. стор. - приход [[Славяне|Славян]] на теріторію Пряшова

* 1299 – удїлїня містьскых прав угорьскым крялём [[Андрій III.|Андріём III.]]

* 1412 (80. рокы 15. стороча) – Пряшів належыть до Пентаполітаны (союз 5 кралёвскых міст – Пряшів, [[Кошіцї]], [[Бардеёв]], [[Левоча]], [[Сабінов]])

* 1455 – удїлїня права міста Пряшів орґанізовати шторічный триднёвый ярмак (од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава В. Погробка]])

* 1667 – Колеґіум в Пряшові, протестантьскый едукачный центер [[Верьхнє Угорьско|верьхнёго Угорьска]], Народна културна памятка

* 1687 – [[Пряшівскы яткы|Караффовы яткы]], 24 поправеных міщанів

* 1703 – початок найвекшого протигабсбурского повстаня на чолї з [[Франтїшек II. Ракоці|Франтїшком II. Ракоціём]]

* Конець 18. стороча – першы [[Жыде]] пришли до Пряшова

* 1816 – Пряшів ся ставать резіденціов самостатного [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицького єпіскопства]]

* 1848 – ставляня 1. жыдівской [[сінаґоґа|сінаґоґы]]

* 16.6.1919 – з балкона радніцї была выголошена [[Словеньска Републіка Рад]]

* 19.1. 1945 – ослободжіня Пряшова [[Червена Армія|Червенов Арміёв]], конець [[Друга світова война|2. світовой войны]]

* 1972 – Солівары – ся ставають народнов културнов памятков