Михаил Горбачов: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Рядок 61:
'''Михаил Горбачов''', {{ref-ru}} ''Михаил Сергеевич Горбачев'' — (*[[2. марца]] [[1931]]) — политичный и державный дѣятель, президент [[СССР]], [[Нобелова награда|Нобелов лавреат]] за мир (1990).
 
;Карьера:Уродив ся в селѣ Привольное (днесь Ставропольского края, [[Российска Федерация|РФ]]). Еще в школном вѣку працовав комбайнером, быв принятый кандидатом в члены [[КПСС]], закончив школу зоз стрѣбернов медальов и з орденом Трудового Червеного Прапора за комбайнерску роботу (1950). За такы заслугы принятый без вступного испыту на правну факулту [[Московска штатна универзита|Московской универзиты]], котру абсолвовав з одзнаков (1955), и быв посланый на роботу в прокуратуру Ставропольского края. Ту працовав яко правник лем 10 днѣ, а пак достав пост Первого секретаря Ставропольского горкома [[ВЛКСМ]] и одтогды зачав политичну карьеру, раз в [[комсомол]]ѣ а пак в [[КПСС]].<ref name="Офсайт">Официалный сайт.</ref><ref name="БРЭ">Кубицкая О. А.</ref> В року 1967 закончив екстерно економичну факулту Ставропольского земледѣлского инштитуту, понеже то потребовав во ввѣреной му функции, звязаной зоз земледѣлством.<ref name="Шаповал">Шаповал Ю. І., том 2, сс. 159–160.</ref>
 
;Политика:На вершинѣ своей карьеры Михаил Горбачов — Генералный Секретарь ЦК КПСС (1985–1991) и Президент СССР (1990–1991). Его внуторна политика демократизации политичной системы и децентрализации економикы привела ку паду [[комунизм]]а и роспаду [[СССР]] (1991). Во вонкашной политицѣ быв покладеный конець повоенному доминованю [[СССР|Совѣтского Союза]] над [[Выходна Европа|Выходнов Европов]] и то была една з его заслуг, за котры достав Нобелову награду мира.<ref name=EB>Encyclopaedia Britannica (online).</ref>
 
;Конець президентства и СССР:По падѣ комунистичных режимох во [[Выходна Европа|Выходной Европѣ]] Михаил Горбачов пристав на то, же совѣтскы войска будуть за пять рокы одведены дому, [[Германия]] ся зась обновить як едина держава, аж и стане ся членом [[НАТО]]. В року 1989 были одтягнуты совѣтскы войска з [[Афганистан]]у. В року 1991 была анулованый [[Варшавскый пакт]]. Але в [[СССР]] продовжовав ся упадок економикы и процес дезинтеграции. Президент Горбачов инициовав первый в истории державы референдум, на котром [[17. марца]] [[1991]] 76% участникох ся выповѣли за захованя единого [[СССР|Союза]] в обновленой формѣ.<ref name="БРЭ"/> Але [[19. авґуст|19.]]–[[22. авґуст|22. августа]] [[1991]] конзервативне окружѣня Президента организовло пуч, котрый скраховав. Нараз по пучу Михаил Горбачов, вызнаючи роль свого партийного окружѣня, резигновав з поста Генералного Секретаря ЦК КПСС.<ref name="Шаповал"/>
 
== Жерела и одказы ==
* '''Шаповал Ю. І.''': Горбачов Михайло Сергійович ///Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN| 966-00-0632-2}} Том &nbsp;2: 2004 {{ISBN| 966-00-0405-2}}; сс.&nbsp;159–160.{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://www.britannica.com/biography/Mikhail-Gorbachev |title=Mikhail-Gorbachev |publisher='''Encyclopaedia Britannica (online)''' |accessdate=2020-04-04}} {{ref-en}}
* {{Cite web |author='''Кубицкая О. А.''' |title=ГОРБАЧЁВ // |publisher=Большая российская энциклопедия. Электронная версия (2018); |url=https://bigenc.ru/domestic_history/text/3275457 |accessdate=2020-04-04}} {{ref-ru}}