[[Файл:Parus major m.jpg|thumb|right|ЗвичайнаЗвычайна синиця]]
'''ЗвичайнаЗвычайна синиця''' (''Parus major'') є наша найвекша і найросширенішанайросшыренїша [[синицёвы|синиця]]. Спочатку преферовала листянілистяны лісилїсы, але наднесь сьогоднішнійжыє деньтыж в парках і загородах і дужебарз добрї добреся навчиласянавчіла виужувативыужывати близкістьблизкость людей в свій проспіх. ЗвичайнаЗвычайна синиця є релатівно выразно фарбованафарбена. МаєМать жовтийжовтый брішок з поздовжнов чорнихчорнов смужоксмужков, чорнихчорнов чапочков і чорне лемоване лице. МаєМать великівшелиякы голосовіголосовы проявипроявы а є цілкомцїлком добримдобрым імітатором голосівголовів іншихдругых видів. ВліткуВ лїтї живитьсяся жывить хробаками, але взимкув зимі мусить перейти на насіннянасїня з высокимвысокым обсягом туку, котрийкотры ся часто знаходятьнаходять на кормитках (найлїпше [[сонячніця]]) і згоднигодны попро них прилетітиприлетїти аж на людьску руку. ТакожДале полюбляютьради різніконзумують шмалцірізны шмалцї (напр. шмалець із скота). і в ВАнґліцьку Англіїся прославилисяпрославили синицісиницї тимтым, щоже навчилисяся розроблятинавчіли дзьобомкловати алюміневіалумініовы кришкиверьшкы фляшок молока і дзьобатидзёбати сметанусметани під ниминим.
== ЕкологіяЕколоґія ==
ЗвичайнаЗвычайна синиця маємать '''палеарктичнепалеарктічне поширенняросшырїня''' (ЄвропаЕвропа, Азія і північсервер АфрикиАфрикы) а ділитьсядїлиме єй на три групи ґрупы підвидів (цілкомцїлком приблизнодас 20 підвидів). Наша звичайназвычайна синиця,європейськаевропска (''P. major major'') обывать векшыну Европы і западну [[Сібірь]]. Особливо выглядавать листяны лїсы, але обявує ся і в шпильковых. Часто ся находить піля людьского обыстя в загородах, парках, садах ітд.
Природне '''гнїздїня''' є в дутинах стромів, дуже часто обывають будькы, але суть барже приспособливы а годен їх найтит в дрывах, желїзных рулках, дутинах стїн, старых гнїздах сорок, але ай в земных дїрях. Гнїздо будують лем саміцї а пак до нёго зношають коло десять яєць. Яєчка важать дас 1,6 ґ а суть червенобуро точкованы на білім підкладї. На яйцях сидить лем самічка, яку самець кормить. Довжа сиджиня є 12–16 днїв, пак родічі 14–23 днїв кормлять молодята на гнїздї а далщых 8–14 днїв суть молодята кормлены по выведжіню з гнїзда. Звычайны синицї часто гнїздять двараз в єдній сезонї. Молодята оставають з родічами і через зиму а іщі в першім роцї жывота поглавно дозрївають. Найвысшый зазначеный вік быв асі 15 років.
