Андрій Бачіньскый: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
одказ |
→Біоґрафія: одказ |
||
Рядок 20:
Цїлый тот час жыв Бачіньскый у [[Відень|Відню]], як бісідують дакотры дослїдницї, на укор Марії Терезії. Кідьже на шыриня схизматічного руху впливали реліґійны выданя, котры приходили із [[Львов]]а, Почаєва ці іншых монастырьско-церьковных центрів Києва, Марія Терезія 14. фебруара 1770 заложыла у Відню славяньску друкарню. „Буквар“ (1770) і „Сборник“ про ґрецькы обряды Угорьска (1771) авторства Іоанна Брадача выданы в друкарни Йозефа Курцбека спричінили великый атак на мукачевского владыку і цїлу Мукачовску єпархію.
Были обвинены еґерьскым латиньскым єпіскопом Карлом Естергазім і Свідницькым уніатьскым єпіскопом ґрецького обряду в Хорватьску Васілём Божічковічом (пізнїше першым єпіскопом
Вшыткы три єпіскопы – мукачевскый Андрій Бачіньскый, свідницькый Василь Божічковіч і фаґарашскый Ґріґорій Маёр (головный цензор вшытых літурґічных выдань выходного обряду в Угорьску) – зышли ся уже 6. марца 1773 в хорватьскій Колеґії во Відню на другім стрітнутю синоду. Єпіскопам допомагали вызначны богословцї трёх єпархій: Свідницькой – Йосафат Басташіч, Мукачевской – каноніцї Андрій Жеткей і Ґриґорій Боровскый і іґумены Мукачовского і Маріяповчаньского монастыря ЧСВВ Силвестер Ковейчак і Мартирій Кашпар і Фоґарашской – каноніцї Силвестер Ґаліяні, Іґнатій Дарабант і Самуїл Клан, а тыж професор філозофії Авґустин Кереші. Протокол синоду вів цісарьскый чіновник Йосиф Керестурі. Рішаючі детаїлный перебіг синоду і на ним принятых рїшень якый робив до 24. апріля 1773, береме до увагы, же у своїх арґументах єпіскоп Бачіньскый часто апеловав на знамого галіцького богословца Іґнатїя Кульчіньского і ёго роботы „Specimen Ecclesiae Ruthenicae“ опубліованой в Римі 1733 рока, хоць церьковна [[Галич|Галічіна]] не была представлена на синодї.
|