Прапор Русинів
 |
Сторона в данном часѣ е активно редагована участником Constraque. Будьте добры, не пробуйте ту жадны змѣны, покля не выгасне тото варованя.
В иншом припадѣ можуть настати конфликты редагованя. Варованя не мать держати сторону веце як два днѣ. |
Прáпор Руси́нів (застава Русинів, фана Русинів) — єден зо сімболів Русинів вєдно з ербом, великым ербом і гімном. Схваленый 23. юна 2007 на 9. Світовім конґресї Русинів, котрый ся одбыв у Сіґетї (Румунія).[1]
 | |
| Хоснованя | Цівілный прапор  |
|---|---|
| Пропорція | 2:3 або 3:5 |
| Приятый | 23 юна 2007 |
Дізайн
едітоватиПодля Академії русиньской културы на Словакії суть розміры прапору 2:3 (высота к шыротї), найблизшый розмір є 1000 мм на высоту і 1500 мм на шыроту. Верьхня половина є синя (500 мм), нижня половина є біла (250 мм) а червена (250 мм).[2] Синя фарба “сімболізує глибоке небо, перспектівне зображіня Карпат, надїю на лїпшу будучность, фарбу раціоналного уважованя, свіжость духа і тїла і незмінну усиловность. Біла фарба сімболізує традічный спокій, погостинность, доброту, толеранцію, мір, моралну а фізічну чістоту, высоку културу а природный паціфізм Русинів. Червена фарба сімболізує все, што жыє і є краснї, з естетічным ідеалом Русинів, і сімболізує енерґію і здоровя чоловіка”.[3][4]
Прапор обсягує русиньскый ерб. Русиньскый ерб є заложеный на ербі Підкарпатьской Руси. Червеный медвідь сімболізує Карпатьскы горы а три златы смугы три головны рїкы области: Уг, Тіса і Латоріця.[5] Темносинїй і золотый суть традічны гералдічны фарбы области.[4] Великый ерб Русинів, схваленый Світовым конґресом Русинів в роцї 2023. Гералдічным девізом є “Я Русинъ былъ, есмь, и буду”.
Русиньскый ерб ся находить на прапорї Закарпатьской области.
Історія
едітоватиВопрос прапора быв першыраз настоленый в Підкарпатьскій Руси, як части Чехословакії, в роцї 1920. Меджі русиньскыма політіками екзістовали два погляды: “єдна сторона желать заведжіня україньскых фареб, т. є. синёго і жовтого, тогды, як друга сторона выберать фарбы червены і білы або червены і синї”.[6]
Першый ґубернатор Ґріґорій Жатковіч понукнув централній владї синё-жовты фарбы. В одповідї міністерство внуторных дїл Чехословакії в роцї 1921 рекомендовало хосновати на прапорї вшыткы фарбы ербу: синїй, жовтый, червеный і білый. Остаточный вопрос прапору не быв вырїшеный. В роцї 1925 быв вопрос прапору знову одкрытый, але проукраїнська і русофільска фракція посланцїв в чехо-словацькім парламентї ся недоказали договорити. Без чеканя на рїшіня на державнім уровни выдало 15. децембра 1934 проукраїньска презідія краёвой влады Підкарпатьской Руси наряджіня ч. 17688-през.-1934, підписаный заступуючім ґубернатора Антоніном Розсыпалом, о хоснованю синё-жовтого прапору в Підкарпатьскій Руси як краёвого прапору. В роцї 1939, по згодї зо законом о прапору приятым 15. марца 1929 (ч. 1, § 5), синё-жовтый прапор ся став офіціалным прапором незалежной Карпатьской Україны.[7][8]
Під впливом еміґрантів зо Совєтьского союза в роках 1920–1930 дакотры русиньскы стороны і рухы Підкарпатьской Руси “русофільской орьєнтації” хосновали біло-синё-червеный російскый прапор. Конкретно в роцї 1923 русиньске Общество ім. Александра Духновіча хосновала тот прапор як “сімбол єднотного російского народа”. В роцї 1939 по припоїню Підкарпатя к Мадярьску біло-синё-червеный прапор ся хосновала як підкарпатьскый.[9] В роцї 2007 русиньскый рух (“Народна рада Русинів”) предложыв тот прапор облрадї як проєкт прапору Закарпатьской области: “синё-біло-червена триколора з ербом Закарпатьской области”.[10][11]
На прапорї є хоснованы панславяньскы фарбы,[12] прияти в роцї 1848 в Празї. Окрем офіціалного прапору, схваленого Світовым конґресом Русинів, русиньскы общіны дакотрых країн хоснують свої властны прапоры, котры їх орґанізації модіфікують приданём даякых сімболів до ербу або змінов фарбы прапору. Такы прапоры хоснують Русины жыючі в Сербії, Хорватії і Польщі. Русины в іншых країнах хоснують прапоры приятых на Світовім конґресі Русинів, хоць підкарпатьскы Русины хоснують ґрафічный модіфікованый прапор.[13] Русины на Словакії, Молдові, Румунії, Мадярьску, Чехах, США і Канадї не мають містных прапорів і хоснують цїлорусиньскый прапор.[14]
Сучасны прапоры Русинів
едітовати-
Прапор Русинів Сербії -
Прапор Русинів Хорватії -
Прапор лемківскых Русинів (з ербом) -
Прапор лемківскых Русинів (без ерба) -
Прапор підкарпатьскых Русинів
.svg)
Поз. тыж
едітоватиРеференції
едітовати- ↑ Резолуція зо засіданя Світовой рады Русинів (СРР) 23. фебруара 2007 у румуньскім Сіґетї
- ↑ Rusyn Symbols / The present Rusyn symbols were approved of at the 9th World Congress of Rusyns on June 23rd, 2007 in Sighetul Marmaţiei (Romania)
- ↑ [1]
- ↑ 4,0 4,1 Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic: Rusyn Symbols. Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic. https://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html. [перевірено 10 March 2021].
- ↑ Who are the Rusyns?. Munhall, PA: Carpatho-Rusyn Society. https://c-rs.org/who-are-the-rusyns/.
- ↑ Как создавался главный символ Подкарпатской Руси - Закарпатья | Голос Карпат
- ↑ символы русинов Подкарпатской Руси
- ↑ исторические знамена Украины. Закарпатье - Вексиллография
- ↑ Прапоры Підкарпатя Шаблона:Wayback (vexillographia.ru)
- ↑ Проєкты прапору Закарпатьской области з року 2007. http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm. [перевірено 2021-03-11].
- ↑ Прапор Закарпатьской области Шаблона:Wayback (vexillographia.ru)
- ↑ Мiлан Пiлiп Русиньска народна сiмболiка Шаблона:Wayback — Свiдник: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 138
- ↑ Мiлан Пiлiп Русиньска народна сiмболiка Шаблона:Wayback — Свiдник: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 89—92
- ↑ Мiлан Пiлiп Русиньска народна сiмболiка Шаблона:Wayback — Свiдник: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 97