Теодор Кузяк (Нестор Чепѣга, 25. грудня (децембра) 1926 в Бортным - 26. септембра 2010) – выдатний лемківскій писатель, гумориста і маляр.

Теодор Кузяк
ПсевдонімНестор Чепіга, Юрко Бортнянский, Гриц Быбель, Афанасій Колька
Чинность писатель, гуморист, художник, дїятель култури, сполоченскый дѣятель
Горожанство Польска Людова Република, Польско
Уроджѣня 25 децембра 1926
Бортне
Упокоеня 26 септембра 2010
Горлицѣ
Похованя Ряшів
Influenced by Никифор Дровняк
Участь німецько-радянська війна
Членство Народный сполок писательох Украины (2004)
GKG:/g/11j4smg6d6; ЕСУ:51078;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

В Бортным скінчыл основну школу. Достал ся до школы в Маластові, але перед єй закінчыньом был вывезений на примусовы роботы до Австриі, а пак на Мадяры. Одтамале повело ся му втечы. Был покликаний до Червеной Арміі і разом з ньом воювал о освободжыня мадярскых і австрийскых замель. По войні вернул до Бортного, але неодолга, в 1947 р., остал выселений в рамках Акциі “Вісла”. Як вельох Бортнян, нашол ся в Лісци к. Ліґниці.

Выдавництво “Наша Загорода” выдало дві збіркы оповідань і гуморесок Теодора Кузяка: в 1999 р. "Давно, то были часы…" і в 2001 р. "Догасаюча Ватра"[1].

Референции

едітовати

Жерела и одказы

едітовати