Моррис Сводеш (англ. Morris Swadesh, * 22. януар 1909 — † 20. юл 1967) быв вплывный и контроверзный америцькый лингвиста.

Моррис Сводеш

Уроджѣня22. януар 1909
Голиоук, Маcсачузетс
Умертя20. юл 1967 (58 рокы)
Мексико Сити
Занятялингвиста
Язык твороханглийскый
ГорожанствоСША
Едукациядоктор филозофии
Alma materЙейлска универзита
ПрацаУправління стратегічних служб, Национальный политехнический институт, Університет Вісконсин-Медісон
Супруг(а)Мери Гаас,
Франсез Леон,
Еванхелина Аранья
Вызначны роботыPerspectives and Problems of Amerindian Comparative Linguistics, The Phonemic Structure of Proto-Zapotec, A Visit to the Other World, a Nitinat Text (With Translation and Grammatical Analysis), On the Analysis of English Syllabics, The Phonemic Principle, SOME ORTHOGRAPHIC RECOMMENDATIONS, Sociologic Notes on Obsolescent Languages, The Phonetics of Chitimacha, Two Views of Otomi Prosody
Одзнакы
Грант Ґуґґенгайма (1946, 1947)

Биография едітовати

Родив ся в Голиоук, Массачузетс (англ. Holyoke, Massachusetts) во фамилии иммигрантох з Бессарабии . В родинѣ ся говорило на йиддиш, але и по русскы и английскы, и тоты языкы знав уже од малости. Штудиовав на Чикагской универзитѣ, де року 1931 зыскав ступень магистра, а пак на Йейлской универзитѣ, Коннектикут, зыскав докторат Ph.D., (1933) з диссертациов на тему семантикы языка Нутка, индианского племени в Канадѣ. Робив яко высокошколскый профессор в США (1933-39, 1941-53) и в Мексику (1939-41, 1956-67).

В часѣ Другой свѣтовой войны служив в Бурмѣ на военых проектах армии США, де реферовав материалы на бурманском, китайском, русском и испанском языках. Написав тыж учебникы про америцке войско, хоснованы на выуку китайского и русского языкох.

Свадеш жив в малженствѣ еден час (1931–1937) з Мери Гаас,[1] колегыньов з Йейлской универзиты. З ньов в сполуавторствѣ опубликовав даколько робот. По розводѣ быв женатый з Франсез Леон,[2] з котров въедно робив в Мексику; они розвели ся в конци 1950-х, и тогды женив ся з лингвистков Еванхелинов Аранья.[3]

Умер в Мексико Сити, на сердцьовый напад, за робочым столом.[4]

Гипотеза Сводеша едітовати

Став ся знаный вдякы складеному ним списку 215 найважнѣйшых слов, котрый пак зменшив до 100 слов (Список Сводеша) и гипотезѣ, подля котрой тоты слова суть достаточны про вшыткы языкы, кедь хочеме з их помочов вызначити близкость даякой пары языкох.

Тота гипотеза пробудила контроверзии межи лингвистами, але сам список и методы поровнателной лингвистикы, оперты на ней, зостали приятыма в лингвистичну методологию.

Главны роботы едітовати

  • 1950. "Salish internal relationships", International Journal of American Linguistics 16, 157-167.
  • 1952. "Lexicostatistic dating of prehistoric ethnic contacts", Proceedings American Philosophical Society 96, 452-463.
  • 1955. "Towards greater accuracy in lexicostatistic dating", International Journal of American Linguistics 21, 121-137.
  • 1962. "Linguistic relations across the Bering Strait", American Anthropologist 64, 1262-1291.

Повна библиография публикованых робот (на испанской Википедии).

См. тыж едітовати

Жерела и одказы едітовати

Референции едітовати

  1. Mary Rosamond Haas, Yale University, докторат Ph.D., 1935.
  2. Frances Leon.
  3. Evangelina Araña.
  4. Morris Swadesh, 1909-1967 //American Anthropologist, №70, 1968, рр. 755–756.