Рібозома
Рібозомы суть немебрановы бунковы орґанелы находячі ся у вшыткых знаных бунках окрем вірусів. Головнa задача є співпраца коло біосінтезі протеінів.
Зложіня
едітоватиЄ то мала частка з діаметром 20 аж 30 нм.[1] Рібозома ся складать із двох третин з рібозомной кыселины рРНК а єдной третины протеінів.[2] Кажда рібозома дасть ся роздїлити на велику і малу субєдниніцю. Існують роздїлы в зложіню меджі прокаріотичныма і еукаріотичныма рібозомамы. Орґанелы як мітохондрії і хлоропласты у еукаріотичных орґанізмах мають свої властны рібозомы. Рібозомы находять ся вольны в цітоплазмі або суть поїманы на ендоплазматичнім ретікулумі.[3]
Функція
едітоватиГоловнов функціёв рібозомі є творіня протеінів - біосінтез протеінів. Біосінтез зачинать транскріпціёв, переписом інформації з ДНК до мРНК, котра ся выконує в ядрї бункы. Пак є мРНК траспортована з ядра бункы до цітоплазмі де ся дїє транслація. Під час транслації перекладають рібосомы ґенетічну інформацію включену в мРНК, што суть тринуклеотідны кодоны, выняти одповідны анімокыселины а прикапчати до поліпептідного ланця, котрый ся потім стане протеіном.
