Пісня або тыж співанка є єден з основный тіпів музичного прояву. Основов є вокалный прояв з текстовов зложков. Співанка може быти чісто вокална, або може мати допровод інштрументів, може быти співана єдным чоловіком або веце співаками (потім говориме о зборї).

Піснї ся дають дїлити по різных катеґоріях

  • світьскы
  • духовны
  • людовы
  • умелы
  • строфічны
  • по темі
    • працовны
    • любостны

Рола співанкы про русинів

едітовати

Шелиякі співанкы фурт были частьов каждоденого живота карпатськых русинів, співати ся знало бігом роботы, спочинку, авадь другых соціално-реліґіных дійств. Білшина реліґійных дійств провадили ся в акомпонементі співанок в церьковному языку, закедь другі співнкы были в народнім языку. Закедь упровід чоловіка на цинтарь провадит ся из церьковным співом, та при роботі або на верочницях співат ся в живім народнім языку.

У фолклорови Бережанськых тай Марамороськых русинів (тай не лем) видноє місто має жанр коломыйка (авадь сколомыйка). Єдными з майзнамых гудаків, котрі ся знают в тім жанрі, варта спомнити Петра Прокопа (банда "Незабутка"[1], с. Довгоє), авадь Тячовська Банда[2].

Референції

едітовати

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.