Орда
Орда́ (из половецького: orda, «зобраня», «двӯр») — у X—XVIII ст. тип общественно-воєнной орґанізації кочовых народӯв Евразійського степа. Аналоґ племени авадь рода. Даякі успішні орды утворёвали державы — ханства. Синонімы — «юрт» (юрта, «рӯд, племня») и «улус» («крайна»).
| Орда | |
|---|---|
| Є єдным из | організація, содружество племён |
| Описано в | Новий енциклопедичний словник, 1911—1916 |
| Не плутати з | Horda |
| Основна катеґорія за темов | Категорія:Орда |
Орды
едітоватиЕтимолоґічно, слово «орда» происходить уд монґольського слова «ордо» авадь турицького «орта», што означать сторону, удділеня, шатер авадь напрям, товмачить ся ге обоз, табор авадь пляц, палатка, місто власти авадь кралёвського двора.
У рамкох монґольськой ріші Ляо, слово «ордо» хосновало ся по удношіню до окружавущого середовища майважных людий у крайні (ге Европейського кралёвського двора), включавучи рабӯв, слуг и охранникӯв. Рішанины, рішанинкы и князі мали свої орды.
Потӯм у европейськӯв історичнӯв літературі позад сотвореня негативного образа давньых степовых народӯв Азії исе слово набывать негативного значеня (штось тіпа «воєнна-банда душманӯв-кочевникӯв-загарбникӯв»).
Назвов Орда (из великої буквы) прийнято позначати общественно-політичну воєнну, структуру сотворену Чінґіз-ханом у XIII ст. у степах Евразії.
Знамі орды
едітоватиУ руськӯв а потӯм украйиньскӯв и російськӯв історичнӯв науці ордов прийнято называти любу общественно-політичну, воєнну структуру кочевникӯв Великого Евразійського степа до XIII ст. Так, мож стрітитит спомин за скіфські и сарматські орды, тюркські орды, орды Аттілы, булґарські, половецькі и инні.
На югови Украйины наприклад у сириднёвічови екзістовали такі орды:
- Білгородьска (Буджацька, Добружанська, Малых ногаю̄в)
- Джамбойлуцька (Перекопська)
- Єдисаньска (Очакӯвська)
- Єдичкульська
- Крымська