Михаил Завадяк

Михаи́л Завадя́к (Новоселиця, Міжгірськый район, Украйина, 18. октовбра 1936) є русинськый дохтор-ґастроентеролоґ высшої катеґорії, кандидат медичных наук. Автор тай спувавтор пиля 50 научных робут, пиля 20 рацпропозицій тай 6 книжок. Уєдно из Михаилом Лазориком дустав патент UA-42500-A на „спосуб ліченя язвы дванадцятипалої кышкы тай хронічного ґастродуоденіта анатоксином стафілококового адсорбованого“.

Михаил Завадяк
Уроджіня	18. октовбра 1936
Новоселиця (Міжгірськый район)
Научна робота
Сферы наук	медицина, ґастроентеролоґія, балнеолоґія, ревматолоґія
Ученый ступень	кандидат медичных наук
Alma mater	Ужгородськый націоналный університет
*** Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статі

Ранньый жывут

Родив ся Михаил Иванув Завадяк у Новоселици Хустського (товды Воловського, а пак Міжгірського) района 18. октовбра 1936. Отець му быв ветераном Другої світової войны, служив у Чехословацькому корпусови, быв раненый у штурмі Дуклянського перевала, а по войні пруйшов лаґер у Колымі тай быв приятый до „Чеської леґії“. Має три старші сестры тай молодшого брата.

Дома мав типові про сілськых діти активності: скотарив, носив у верьх їсти скотарям, збирав грибы, горіхы и ягоды, тьогав из хащі сухі смерекові сукы и рубав на дрыва, перевертав скошену траву, обы сохла, збирав у пластувниці уже сухоє сіно.

У юні рокы учив ся у світського учителя тай студовав по суботах Закон Божый пуд сілськым намісником.

Застав приход совєтськых катун у село. Далшый період ошколованя малого Завадяка трафив на повоєнну анексію Пудкарпатя Совєтськым союзом: у 1944–1945 уся його друга класа ся учила два рокы, учительовав товды дяк тай розказовав ошколашам за конституцію СССР; а у 1945–1946 у ошколу ужек загнали украйинську учительку. У четвертуй класі здавав екзамены, и в тот період пережыв укус гыда у праву ступню; лічив ся у шпитални в Хусті.

Из слув Завадяка, на села на границі Дрогобицької (теперь Львувської) тай Станіславської (теперь Ивано-Франкувської) области, нерідко ночами набігали „бандеровці“; отця му товды были убрали першым головов колгоза. Хоть май пак ся вказало, ож його отця „бандеровці“ не збирали ся кывати, файта Завадяка, боячи ся за нянька, переселила ся у Теплицю Арцизького района, Измаилської (теперь Одеської) области — бывшу німецьку колонію, у котру по войні заселяли „верьховинцюв, ґаґаузув, молдаван, болгарув, руськых тай украйинцюв из Волынської области“ — там фамелия бывала уд осени  1949 до яри 1951. У Теплици Завадяк доходив шесту тай сему класы школы, де школованя ся правило ужек на російському языкови. Розказувучи за тот період свого жывота у інтервю, Михаил Завадяк споминат, як „выучив руськый язык, научив ся робити ‚дрыва-кізякы‘ из гною, збирати перекотиполе вмісто дров, колоскы пшениці за комбайном, садити барацквы и акац про будучі лісопасма, обы ся бороти из суховіями по плану Й. Сталіна; научив ся имати карасюв відром без дна у болотцях, котрі ся оставали у пересыхавучуй ріці Когільник, почуствовав землетрясеня, увидів катастрофу пікірувучого бомбовоза ‚Петляков-2‘“.

Жывут на чужуй земли файті ся давав тяжко: у Теплици быв сухый клімат, уд чого зеленым ся лишав лиш полын, а коровы, котрі го пасли, давали гурькоє молоко. У Новоселицю Завадякы ся вернули, кой їм написали, ож „бандеровці“ ужек не ходят — дома Завадяк здав екзамены за сему класу, дустав „похвалну грамоту“ тай без екзаменув вступив у фелдшерсько-акушерську ошколу у Береґсасі. Фелдшером быти не хотів, айбо так го наговорила старшина.

Медицинська карєра

У 1953. рокови Михаил Завадяк пушов робити фелдшером у Верьхньый Студеный.

У кунци 1950. рокув быв завідувучым Вучкувського фелдшерського медпункта Міжгірського лісопромыслового ґаздувства. Там, подля свойих слув, порозумів, ож ґастриты, язва годни быти спричинені інфекціями — сесь епізод Завадяк называт причинов свого далшого інтереса до ґастроентеролоґії.

Из 1961. по 1967. ухожовав медичный факултет Ужгородського університета. Паралелно у 1964–1967. роках робив у обласному кожно-венеричному диспансерови, а кой дустав диплом, пушов на роботу у балнеолоґічный санаторій „Синяк“ (25 км уд Мукачова), де проробив терапевтом-ревматолоґом до рока 1974. Уд 1974. по 1996. рук робив заступником головного дохтора по лічебнуй части у базовому ґастроентеролоґічному санаторійови „Сонячне Закарпаття“. До пінзії робив дохтором-ґастроентеролоґом у санаторійови „Поляна“.

У рокови 1980 защитив кандидатську дисертацію.

Уєдно из свойим выкладачом, доцентом УжНУ Андрійом Сочков, написав статю „О связи язвенной болезни и гастродуоденита с хроническим тонзиллитом“, котра ся публіковала у журналови „Врачебное дело“ (1985).

Методика промываня Завадяка

Михаил Завадяк є розробником методикы ортоґрадного („згорі долув“) пероралного (через рот) промываня травного канала, суть котрої уклав у своюй книжці, удануй у рокови 2005. Методика удтовды мала неєднозначноє приятя у медичных кругах.

Подля свойих слув, розробив ї у 1978. рокови, кой имив серйозный бетег, „промыв ся двараз тай увидів, ож процедура ефективна“. Протестовав методику на молодшому братови, на цімборови брата, а пак на медичному персоналови санаторія „Сонячне Закарпаття“. Удтовды правит сякоє промываня маймало раз на три місяці, рекомендує міністерству охороны здоровля прияти го тай загнати методичні матеріалы у оздоровні заклады Украйины. Його методика промываня довгый час ся хоснує у санаторійови „Поляна“.

Общественный активізм

Сторонник автономії. Сперед референдумом 1. децембра 1991 за наданя автономного статуса Пудкарпатьови Завадяк опубліковав ся у „Закарпатськуй правді“ из статьов на защиту автономії русинув „Най бы жыв русинськый ґен“.

Из 1996. року М. Завадяк — член свалявського Общества пудкарпатськых русинув. Зачинавучи 1997. роком, из IV. Світового Конґреса Русинув у Будапешті, быв учасником шістьох такых конґресув за шором.

Михаил Завадяк, подля свойих слув, ниґда не быв ни у єднуй політичнуй партії.

Активізм Завадяка ся провказовав у тум числі у многых удкрытых письмах за статус русинув до представителюв власти: голув обласных державных адміністрацій, Конституційного суду Украйины, товдышнього премєрміністра Украйины Володимира Ґройсмана и другых. Старав ся Завадяк и за еколоґію Пудкарпатя, за што писав у своюй книзі „Русини карпатські випростуються“, де описовав возможну борьбу из незаконнов вырубков пудкарпатськых хащ через автономію краю, обвинявучи централізовану власть у неефективнуй борьбі из явищом авадь такой колаборації из бізнісами, котрым вырубка иде на хосен.

Літературні роботы

Етноґрафія

• Михаил Завадяк, Димитрій Поп. Русинські співанкы з Вирьховины и Гуцульщины — Ужгород: ІВА, 2007. — 400 с. — ISBN 978-966-7231-86-6. (Зберька співанок, удана у сполупраци з Димитрійом Попом. Подля слув Завадяка, новты не были ушорені позад пилованя, а дале ся стратили авдіозаписы.)
• Михаил Завадяк. Русини карпатські випростуються — Ужгород: ІВА, 2012. — 250 с. — 1000 екз. — ISBN 978-617-501-048-8.
• Михаил Кемінь, Михаил Завадяк. Фолклор подкарпатськых русинов Мараморощины: пословицы, загадки, шарады, песни-коломыйки, баллады — Ужгород: ІВА, 2015. — 189 с. — 1000 екз. — ISBN 978-617-501-095-2.

Медицина

• Михаил Завадяк, санаторій „Сонячне Закарпаття“. Очищение организма промыванием всего пищеварительного канала — 2., перероб. тай доп.. — Ужгород: Ліра, 2005. — 71 с.
• Михаил Завадяк и др., санаторії „Сонячне Закарпаття“ тай „Поляна“. Курорт Поляна — оазис здоров'я — Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2004. — 122 с. — ISBN 966-7838-64-1.
• Михаил Завадяк, Ірина Мадрыга, Марина Попович. Бальнеологические курорты Закарпатской области — Ужгород: Ліра, 2012. — 256 с. — 1000 екз. — ISBN 978-617-596-085-1.

Личный жывут

Подля свойих слув, Михаил Завадяк сохтовав пораз израна бігати у горы тай из 1951. рока фурт робит ранішню зарядку, што радит и другым. Каже, ож почти не пє кавіль авадь чай.

Подля слув Александра Гавроша, по своюй войськовуй службі у Ставропольови сперед вступом в Ужгородськый університет, Михаил Завадяк ся вернув домув из жонов из Росії; у період його школованя в університеті в них ся родила дівка, Ірина (котра ся пак уддала у Мадрыгы). Перші пять рокув Ірина жыла з дідиком и бабков у Ставрополю. Ірина з отцьом удала книжку за балнеолоґічні курорты области.