Латвія (лот. Latvija), офіціалнов назвов Латвійска Республіка (Latvijas Republika) — країна в Европі. Од року 2004 Латвія є членом Европской Унії.

Країна
Латвія
Latvija
, ,
Ерб Прапор
Герб Латвії Прапор Латвії

Основны інформації
57°N, 25°E
КраїнаЛатвія
Часть одБалтійські країни, Европска унія, Європейська економічна зона, Північна Європа
Засноване18 новембра 1918
Жытелїв 1 871 882 (1 януар 2024)[1]
Розлога 64 593,76 Квадратный кілометер,[2] 62 226,92 Квадратный кілометер[2]
Поштовы індексыLV-1919
Часова зонаUTC+2, UTC+3
ГеографичноБалтійські країни
Водный обєктБалтіцьке море
Подїл Дауґавпілс, Єкабпілс, Юрмала, Лієпая, Резекне, Ріґа, Валміера, Аглонський край, Вентспілс, Айзкраукльський край, Айзпутський край, Акністський край, Алойський край, Алсунгський край, Алуксненський край, Аматський край, Апський край, Ауцський край, Адажський край, Бабітський край, Балдонський край, Балтінавський край, Балвський край, Бауський край, Беверінський край, Броценський край, Буртнієкський край, Царнікавський край, Цесіський край, Цесвайнський край, Цибльський край, Дагдський край, Даугавпілський край, Добельський край, Дундагський край, Дурбський край, Енгурський край, Ергльський край, Гаркалнський край, Гробіньський край, Гулбенський край, Єцавський край, Ікшкільський край, Інчукалнський край, Ілукстський край, Яун'єлгавський край, Яунпієбалзький край, Яунпілський край, Єкабпілський край, Єлгавський край, Кандавський край, Карсавський край, Кокнеський край, Краславський край, Крімулдський край, Крустпілський край, Кулдизький край, Кегумський край, Кекавський край, Лієлвардський край, Лігатненський край, Лімбазький край, Ліванський край, Лубанський край, Лудзенський край, Мадонський край, Малпілський край, Марупський край, Мазсалацький край, Наукшенський край, Неретський край, Ніцький край, Огрський край, Олайнський край, Озолнієкський край, Паргауйський край, Павілостський край, Плявіньський край, Прейльський край, Прієкулеський край, Прієкульський край, Раунський край, Резекненський край, Рієбіньський край, Ройський край, Ропажський край, Руцавський край, Ругайський край, Рундальський край, Руїенський край, Салацгрівський край, Салський край, Саласпілський край, Салдуський край, Саулкрастський край, Сейський край, Сігулдський новад, Скріверський край, Скрундський край, Смілтенський край, Стопіньський край, Стренчський край, Талсінський край, Терветський край, Тукумський край, Вайньодський край, Валкський край, Коценський край, Вараклянський край, Варкавський край, Вецпієбалгський край, Вецумнієкський край, Вентспілський край, Вієсітський край, Вілякський край, Вілянський край, Зилупський край, Мерсрагський край, Єлгава
Назва жытелївLet, Latvian, lett, latvietis, Latviano, Latviyänan, латвиец, латвийка, латвийцы, لاتفي, لاتفية, لاتفيون, letó, letona, letons, латвієць, латиш, латвійка, латишка, латвійці, латиші, לטבי, לטבית, letoni, leton, letonă, লাতভীয়, lettone, lettoni, latvisce, letón, letona, latviete, lätlased, letón, letona, Letton, Lettonne, Latvians, latvialainen, latvialaiset, Lette, Lettin, lètone, lètoni, lètona, lètono, لاتڤي, لاتڤية, لاتڤيين, لاتڤيات, Laitviach
ІсторіяІсторія Латвії
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка https://www.president.lv/, https://www.mk.gov.lv/

VIAF:237710820;GND:4074187-4;OSM:72594;
Латвійьскый прапор

Головным містом країны є Ріґа, другым найвекшым містом — Дауґавпілс.

В аугусти рока 2016 краина майэ 1 958 800 мешканьцив. B Латвії є офіціална мена Евро. Густота залюднѣня — 34/км².

Одкликованя

едітовати

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

  1. Iedzīvotāju skaits pēc tautības reģionos, pilsētās, novados, pagastos, apkaimēs un blīvi apdzīvotās teritorijās gada sākumā (pēc administratīvi teritoriālās reformas 2021. gadā). https://data.stat.gov.lv/pxweb/lv/OSP_PUB/START__POP__IR__IRE/IRE071/. [перевірено 21 юній 2024]. 
  2. 2,0 2,1 Reģionu, novadu, pilsētu un pagastu kopējā un sauszemes platība gada sākumā. https://data.stat.gov.lv/pxweb/lv/OSP_PUB/START__ENV__DR__DRT/DRT011/. [перевірено 1 авґуст 2024].