Камышниця зеленонога

Камышниця зеленонога (Gallinula chloropus) є малый росшыреный водяный птах з чісленой родины водяных курочок.

Камышниця зеленонога
 
Молодый птах

Велика дас як куропатка, росте до 32 - 35 цм, важыть 310 - 456 ґ і в роспятю крыл мірять 54 - 62 цм, самець притім выросне кус веце як саміця.[1] Мать барз особливый взгляд, є блищачо чорна із синявым надыхом, мать буры крыла, жовты ногы, червеный чоловый щіток і дзёбак із жовтым шпіцём і выразны білы знакы на боках. Навыше мать ногы з довгыма перстами, котры розкладають вагу тїла і камышницї зеленоногій доволюють ся рушати по болотистым днї і плаваюґій веґетації.

Обі поглавя ся фарбов взаємно не одрізняють, молоды птахы суть переважно буры і хыбує їм характерістічне червене зафарблїня дзёбака, голу помаранчово зафарблену скору на голові і синю смужку коло ока.

Росшырїня

едітовати

Камышниця зеленонога є найуспішнїшым[2] і найрозшыренїшым[1] представителём цїлой своёй родины і належыть к вообще найросшыренїшым солодководяным птахам світа.[3] Росшыреный є на вшыткых світовых контінентах з выїмков Австралії і Антарктіды, в Европі у векшым чіслї хыбує лем в Шкандінавії і на теріторії дакілько штатів южной Европы. І наперек выразному знишіню їх популації бігом 70. і 80. років 20. стороча[4] є іщі все богато росшыреным видом, лем їх европска популація рахує цїлых 1 700 - 3 300 000 екземпларів.[5]

Є дуже приспособлива і зато може жыти практічно скоро на вшыткых тіпах стоячіх вод, помалы течучіх, солодкых і напівсоленых вод од рыбників, озер і мочарїв аж по переплавы і векшы водоємы в самотных центрах міст. Часточно є перелїтна, птахы із замерзаючіх водных плох каждым роком громадно одлїтають южным напрямом.

Еколоґія

едітовати

Камышниця зеленонога є у вольній природї векшынов мильхава і при назнаку небеспеченства швыдко счезне до скрышы коло берега, котру єй забеспечать богаты поросты терстины. Добрї ся приспособлює і жывоту близко чоловіка, особливо в містьскых парках, на полях і переплавах, і свою природну мильхавость в такых областях уж стратила. Часто ся находить і на одкрытій водї, де припоминать меншу качку, але ай на векшу оддаленость мать очівісне характерістічне цуканя головов і хвостом і выразне зафарблїня спіднїх хвостовых кровок.[6]

 
Камышниця зеленонога глядать їджіня

Стримує ся єднотливо, жере переважно малы плоды рослин, різны виды травы і водяны хробакы. За стравов ся выдасть нелем през день а і в ночі.[7] Годна дуже добрї плавати[8] і докінце ся потапляти, під водов годен вытримати аж 2 минуты.[9] Як порівнаме з другыма видами курочок належыть міджі способны і релатівно вытырвалых лїтаків.[7] Озывать ся шыроков шкалов різных голосовых проявів, найчастїше прудкым „кірк“ абоo „кірук“.[6]

 
Гнїздо з яйцями

При руковиновых танцях ся самець голосно озывать і саміцї нукать кусы водяных рослин, котры торгать на берегу і у водї. В часї гнїздїня є камышниця зеленонога силно теріторіална і жыє в певных звязках. Інтересне є же пар бігом єдного часу гнїздїня будує з прибережной веґетації, терстины і другых водяных рослин такой дакілько гнїзд і лем єдно, котре бывать звычайно велике 15×15 цм, хоснує на гнїздїня, далшы служать про ночлягы.[10] Гнїздо звыкне быти уміщене на берегу, часто го будує і в плыткій водї.

 
Камышниця зеленонога з ґрупов молодят

В добрых условіях мать за рік і дві зношкы, перша рахує середнї 8-12 яєць, котры саміця кладе уж початком ярї, друга бывать звычайно менша і рахує 5-8 яєць. Яйця суть з чорныма фляками і міряють 42 × 29,7 мм. На їх інкубації, котра тырвать згруба 3 тыжднї, і на слїдуючій выхові молодят ся дїлять обоми родічі. Молодята опущають гнїздо курто по вылягнутю.

Ґалерія

едітовати

Референції

едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Slípka zelenonohá на чеській Вікіпедії.

  1. 1,0 1,1 http://www.birds.cornell.edu/AllAboutBirds/BirdGuide/Common_Moorhen.html
  2. Whitfield, P. (2003): 2000 звірят, стр. 266. Euromedia Group, k. s.
  3. Burnie, D. (2002): Звіря; стр. 300. A Dorling Kindersley Book. ISBN 80-242-0862-8
  4. https://web.archive.org/web/20160305085612/http://www.rieselfelder-windel.de/index.php?id=134
  5. https://web.archive.org/web/20081230034644/http://www.iucnredlist.org/details/143919
  6. 6,0 6,1 Dungel J., Hudec, K. (2001): Atlas ptáků České a Slovenské republiky; str. 90. Academia, Praha. ISBN 978-80-200-0927-2
  7. 7,0 7,1 http://www.naturia.per.sg/buloh/birds/Gallinula_chloropus.htm https://web.archive.org/web/20081219183038/http://www.naturia.per.sg/buloh/birds/Gallinula_chloropus.htm
  8. http://identify.whatbird.com/obj/464/overview/Common_Moorhen.aspx
  9. https://web.archive.org/web/20081227182856/http://www.natur-lexikon.com/Texte/HWG/001/00093/HWG00093.html
  10. http://www.nhptv.org/Natureworks/moorhen.htm