Сторожниця
Сторожница, укр. Сторожниця, словац. Jovra, мад. Őrdarma — село в Ужгородском районѣ Закарпатской области Украины. До року 1946 мало назву Йовра.[2]
Село Украины
Сторожниця
|
Полога
едітоватиСело лежить на лѣвом березѣ Уга на югозапад од Ужгорода, фактично споене з его микрорайоном Боздош.
История
едітоватиСтворило ся в року 1894 прилучѣньом села Йовра ку селу Дарма под назвов Йовродарма, мад. Őrdarma. Перед тым оба села сторочами екзистовали окреме. Дарма ся первый раз споминать под роком 1285 з тогдышнов назвов Durma, а Йовра — под рокми 1332—1337 з тогдышныма назвами Hewr, Heur. В зачатку то были сторожовы селитвы «засѣчной линии» (границѣ Мадярского кральовства).[3]
В конци XIII ст. засѣчны линии ся роспали, а охранарѣ засѣк ся поставали землепанами, вольныма земледѣлцями або панщарями. В 30-х роках XIV ст. жерела кажуть, же ту быв католицкый костел. В добѣ реформации католицкых священикох замѣнили протестантскы, котры ту проповѣдовали од року 1623 до первой половкы XVII ст.[4][5]
В чехословацкой добѣ (од року 1919) село ся называло Йовра, чеш. Jovra. Подля списованя з року 1930 мало 1343 обывательох, з котрых были: 672 Русины, 229 Евреи, 194 Словаци и Чехы (в списованю ся не роздѣляли), 135 Мадяре, 57 иншых народности, 56 — чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства). Грекокатолицка громада числила 633 вѣрникы и мала муровану церкву Святых Кирила и Мефодия з року 1930, а римокатолицка — мурованый костел Рождества Пресвятой Богородицѣ з року 1784. В селѣ были нотарскый и жандарскый уряды.[6]
В року 1938 наслѣдком Первой вѣденьской арбитражи была Йовра до року 1944 назад в Мадярском кральовствѣ.[7]
Украинска доба села ся зачала 28. октобра 1944. Село административно належало ку сельской радѣ Тарновцьох.[8]
В року 1946 Указом Найвысшой Рады УССР з дня 25. юна 1946 село Йовра было прейменовано на Сторожницю [мад. őr = сторож]. В зачатку року 1948 створили колективне земледѣлске газдовство им. Горького, (спочатку им. Сталина). Поступно примусово забрали до нього вшиткы землѣ, статок и газдовскый инвентарь бывшых приватных властникох без жадной компензации. В року 1949 од римокатолицкой громады забрали костел, якый понад 40 рокы хосновали як складовню, переважно на яблока. Грекокатолицку громаду примусили перейти на православие.[4]
Газдовство
едітоватиДнесь лидер аграрной выробы села — фармерске газдовство «Коник». В селѣ тыж фунгують готелно-ресторанны комплексы, з котрых найвекшый — гостинець «Чарда».[9][10]
Вызнамны родаци
едітовати- Виктор Дармаи (1850–1878), мадярскый поет, новинарь, писатель.
Жерела и одказы
едітовати- Sebestyén Zsolt, Úr Lajos. "UNG MEGYE HELYSÉGNEVEINEK ETIMOLÓGIAI SZÓTÁRA". University of Nyiregyhaza, 2014. Cc. 32, 91. https://www.researchgate.net/publication/358645029_SEBESTYEN_ZSOLT-UR_LAJOS_UNG_MEGYE_HELYSEGNEVEINEK_ETIMOLOGIAI_SZOTARA. мад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород: «Карпати», 2014. С. 257. ISBN 978-966-671-374-5. укр.
- М. Ю. Токар. Сторожниця. Сторінки історії суспільного та духовного життя / Ужгородський держ. ун-т, Закарпатське крайове товариство "Просвіта". Ужгород: Карпати, 1999. ISBN 5-7757-0784-2.укр.
- Тронько П. Т., ред. (1969). Тарнівці. Історія міст і сіл Української РСР: Закарпатська область. 7. Київ: «Українська радянська енциклопедія». Cc. 695–696. http://ukrssr.com.ua/zakarp/uzhgorodskiy/tarnivtsi-uzhgorodskiy-rayon-zakarpatska-oblast. укр.
- Сергій Федака: Сторожниця. // Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник. С. 207 укр.
- Інформер: Сторожниця. https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/25316. [перевірено 2023-05-23].укр.
Референції
едітовати- ↑ Інформер: Сторожниця
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB. [перевірено 2020-05-18].
- ↑ Sebestyén Zsolt, Úr Lajos
- ↑ 4,0 4,1 М. Ю. Токар
- ↑ Сергій Федака
- ↑ Я. Достал
- ↑ Seznam obcí a okresů republiky Česko-Slovenské, které byly připojeny k Německu, Maďarsku a Polsku (Stav ke dni 28. listopadu 1938). https://digi.law.muni.cz/bitstream/handle/digilaw/1152/Spravni_pravo_od_1919_0007-1938-1.pdf?sequence=3.чеш.
- ↑ Тронько П. Т.
- ↑ Сторожниця. Холмківська територіальна громада. https://holmkivska-gromada.gov.ua/storozhnicya-08-47-56-14-01-2021/. [перевірено 2023-05-24].укр.
- ↑ КОНИК, ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. Каталог підприємств України. https://www.ua-region.com.ua/22075725. [перевірено 2023-05-24].укр.
Навигация по Ужгородскому району (до р. 2020) Районный центер (в район не входить): Ужгород
|