Иван Завадяк
Ива́н Завадя́к (24. септембра 1939, Новоселиця, Воловськый, теперь Хустськый район) є русинськый писатель.
|
Иван Завадяк | |
|---|---|
| Уроджѣня | 24. септембра 1939 Новоселиця, Воловськый район |
|
| |
Ранньый живот
едітоватиPодив ся 24. септембра 1939 у Новоселици Хустського (товды Воловського, а пак Міжгірського) района у многодітнуй селянськуй файті. Фаховоє ошколованя дуставав уд 1954. по 1957. рук у Хустському културно-школовалному технікумови тай Ужгородському державному університеті. Уд 1958. по 1961. рук служив у Збройных Силах СССР.[1] 55 рокув робив на разных роботах у културнуй, ошколовалнуй, общественно-політичнуй, правоохороннуй тай выробничуй сферах.[2]
Творьба
едітоватиПисати краснописемні творы зачав ужек у пінзійові рокы — из слув самого Завадяка, стало ся тото так, ож му ся у нуч на Руздво 2017. рока наснила покуйна мамка тай попросила написати книжку.[2] Быв єдным из упорядникув тай авторув книгы історично-културолоґічных нарисув „Верховина: Волівщина ‒ Міжгірщина“ (2017). Оповіді у русинському языку зачав публіковати у журналови „Отцюзнина“ зачинавучи тым такой 2017. роком, а пак ся публіковав ай у „Алманахах днешньої русинської літературы“. Автор романа у новелах „Брызґы спомынÿв из дітвацтва“ (2019) тай трьох повісти из ворошнов назывков „Выпровбалованя любовльôв“ (2021).[1]
На днешньый день ладит третю автобіоґрафічну книгу — „Налице та й нарубы“ за характерні тай тайні стороны совітського часу.[2]
Референції
едітовати- ↑ 1,0 1,1 Юрій Шиповіч, Петро Медвідь, ред. (2022) (по русинськы). Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы. Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб. p. 72. https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Юрій Шипович (24. септембра 2024). Іван Завадяк — „Голосы Русинів Підкарпатя“ (по русинськы). Lem.fm. https://www.lem.fm/holosy-rusiniv-pidkarpatya-sereda-18-10-hod-90/.