Жупа Арва
Жупа Арва, Comitatus Arvensisлат., Árva vármegyeмад., Oravská stolica/župaсловац. — жупа Мадярского кральовства од XIV. стороча до року 1920.
Жупа Арва Comitatus Arvensisлат. Árva vármegyeмад. Oravská stolica/župaсловац. | |||||
Жупа Мадярского кральовства | |||||
| |||||
столиця | Árvavárallya; Alsókubin (1683-1854, 1860-1920) 49°13′N 19°18′E / 49.217°N 19.300°E | ||||
доба | |||||
- | основаня | XIV. стороча | |||
- | злитя з жупов Туровц | 1854 | |||
- | обновлѣня окремости | 20. октобер 1860 | |||
- | заник (Трианон) | 4. юн 1920 | |||
розлога | |||||
- | 1910 | 2019 км2 | |||
обывательство | |||||
- | 1910 | 78 700 | |||
густота | 39/км2 | ||||
днешны штаты | Словакия Польща | ||||
Днесь даколишня територия той жупы звекша тотожна з регионом Орава в Словакии, а мала часть (з селами Яблонка и Липниця Велька Малопольского воеводства) належить Польщи.
История
едітоватиЯк жупа споминать ся од XIV. стороча, а список ей поджупанох, котры были тыж капитанами Оравского замка, зачинать ся роком 1375.[1]
В року 1606 дѣдичныма жупанами стали ся магнаты Турзовцѣ (Thurzó), а в року 1648 подля догоды тоту функцию перебрав Иштван Текели (Thököly), котрый быв послѣдным дѣдичным жупаном.[1] В роках 1854–1860 была злучена з жупов Туровц, але пак ся вернула ку окремости.[2]
Жупа была положена на етничном пограничу словацко-польском. В року 1864 было в ней 61178 Словакох и 24198 Полякох.[3] Было то еднов з причин наступных пограничных спорох добы обох свѣтовых войн.
В року 1910 языкове зложѣня обывательства жупы было таке:[4]
Жерела и одказы
едітовати- A magyar szent korona országainak 1910. evi népszámlálása: Első resz. A népesség főbb adatai községek es népesebb puszták, telepek szerint. — Bp., 1912. Доступне онлайн
- Árva vármegye. //Révai nagy lexikona. 2. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. Сс. 138–140.мад.
- Árva vármegye. //Magyar Katolikus Lexikon. http://lexikon.katolikus.hu/A/Árva%20vármegye.html. [перевірено 2021-01-13].мад.
- Orawa. //Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 2, s. 414. http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XV_cz.2/414. [перевірено 2021-01-13].пол.