Сторожниця

(Напрямленый з Дарма)

Сторожница, укр. Сторожниця, словац. Jovra, мад. Őrdarma  — село в Ужгородском районѣ Закарпатской области Украины. До року 1946 мало назву Йовра.[2]

Село Украины
Сторожниця
Давны назвы Durma, 1285; Hewr, 1332
Держава Украина
Область Закарпатска
Район Ужгородскый
Териториална громада Гомок, укр. Холмківська
Координаты 48°36′08″ с. ш. 22°14′34″ в. д. / 48.602222° с. ш. 22.242778° в. д. (G) (O) (Я)
Розлога 0,25 км²
Надморска вышка 111[1] м
Обывательство 2623 особы (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380-3122
Поштовый индекс 89421
КОАТУУ 2124886301
Сторожниця (Украина)
Сторожниця

Село лежить на лѣвом березѣ Уга на югозапад од Ужгорода, фактично споене з его микрорайоном Боздош.

История

едітовати

Створило ся в року 1894 прилучѣньом села Йовра ку селу Дарма под назвов Йовродарма, мад. Őrdarma. Перед тым оба села сторочами екзистовали окреме. Дарма ся первый раз споминать под роком 1285 з тогдышнов назвов Durma, а Йовра — под рокми 1332—1337 з тогдышныма назвами Hewr, Heur. В зачатку то были сторожовы селитвы «засѣчной линии» (границѣ Мадярского кральовства).[3]

В конци XIII ст. засѣчны линии ся роспали, а охранарѣ засѣк ся поставали землепанами, вольныма земледѣлцями або панщарями. В 30-х роках XIV ст. жерела кажуть, же ту быв католицкый костел. В добѣ реформации католицкых священикох замѣнили протестантскы, котры ту проповѣдовали од року 1623 до первой половкы XVII ст.[4][5]

В чехословацкой добѣ (од року 1919) село ся называло Йовра, чеш. Jovra. Подля списованя з року 1930 мало 1343 обывательох, з котрых были: 672 Русины, 229 Евреи, 194 Словаци и Чехы (в списованю ся не роздѣляли), 135 Мадяре, 57 иншых народности, 56 — чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства). Грекокатолицка громада числила 633 вѣрникы и мала муровану церкву Святых Кирила и Мефодия з року 1930, а римокатолицка — мурованый костел Рождества Пресвятой Богородицѣ з року 1784. В селѣ были нотарскый и жандарскый уряды.[6]

В року 1938 наслѣдком Первой вѣденьской арбитражи была Йовра до року 1944 назад в Мадярском кральовствѣ.[7]

Украинска доба села ся зачала 28. октобра 1944. Село административно належало ку сельской радѣ Тарновцьох.[8]

В року 1946 Указом Найвысшой Рады УССР з дня 25. юна 1946 село Йовра было прейменовано на Сторожницю [мад. őr = сторож]. В зачатку року 1948 створили колективне земледѣлске газдовство им. Горького, (спочатку им. Сталина). Поступно примусово забрали до нього вшиткы землѣ, статок и газдовскый инвентарь бывшых приватных властникох без жадной компензации. В року 1949 од римокатолицкой громады забрали костел, якый понад 40 рокы хосновали як складовню, переважно на яблока. Грекокатолицку громаду примусили перейти на православие.[4]

Газдовство

едітовати

Днесь лидер аграрной выробы села — фармерске газдовство «Коник». В селѣ тыж фунгують готелно-ресторанны комплексы, з котрых найвекшый — гостинець «Чарда».[9][10]

Вызнамны родаци

едітовати

Жерела и одказы

едітовати

Референції

едітовати
  1. Інформер: Сторожниця
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB. [перевірено 2020-05-18]. 
  3. Sebestyén Zsolt, Úr Lajos
  4. 4,0 4,1 М. Ю. Токар
  5. Сергій Федака
  6. Я. Достал
  7. Seznam obcí a okresů republiky Česko-Slovenské, které byly připojeny k Německu, Maďarsku a Polsku (Stav ke dni 28. listopadu 1938). https://digi.law.muni.cz/bitstream/handle/digilaw/1152/Spravni_pravo_od_1919_0007-1938-1.pdf?sequence=3. чеш.
  8. Тронько П. Т.
  9. Сторожниця. Холмківська територіальна громада. https://holmkivska-gromada.gov.ua/storozhnicya-08-47-56-14-01-2021/. [перевірено 2023-05-24]. укр.
  10. КОНИК, ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. Каталог підприємств України. https://www.ua-region.com.ua/22075725. [перевірено 2023-05-24]. укр.
Навигация по Ужгородскому району (до р. 2020)

Районный центер (в район не входить): Ужгород
Мѣстечка: Середньое

Села: Тісааґтелек  • Андрашовці  • Анталовці  • Баранинці  •Барвінкош  • Батфа  • Бачово  • Ботфалва  • Велика Добронь  • Великы Гейовці  • Великі Лазы  • Верхна Солотвина  • Вовкове  • Ґайдош  • Ґалоч  • Глубокоє (Ужгородьскый район)  • Гомок  • Гута  • Демичі  • Довге Поле  • Дубровка  • Есень  • Ирлява  • Камениця  • Кинчеш  • Концово  • Корытняны  • Кыбляры  • Лінці  • Ляховці  • Мала Добронь  • Малі Геёвци  • Малы Селменці  • Минай  • Невицке  • Нижня Солотвина  • Оноковці  • Оріховиця  • Паладь Комаровци  • Павлово (Ужгородьскый район)  • Пацканьово  • Петровка  • Пудгорб  • Ратовці  • Розовка  • Руські Геёвци  • Руські Комаровци  • Соловка  • Сторожниця  • Стрипа  • Сюрте  • Тарновци  • Тейглаш  • Тісаашвань  • Тісауйфалу • Холмець  • Худльово  • Цигановці  • Часловці  • Червоноє (Ужгородьскый район)  • Чертеж  • Шышловци  • Соломоново  • Ярок