Георгий Миравчик
Георгий Миравчик, мад. Miravcsik György, *23. септембер 1901, Худльово, жупа Унг, Мадярске кральовство – †8. децембер 1973, Ужгород, УССР — выдаватель и властник печатнѣ в Подкарпатской Руси.[1][2][3]
| Георгий Миравчик | |
|---|---|
| мад. Miravcsik György | |
 фото | |
| Чинность | выдаватель |
| Уроджѣня | септембра 23, 1901 |
| Худльово, жупа Унг, Мадярске кральовство | |
| Упокоеня | децембра 8, 1973 (72 р.) Ужгород, УССР |
| ЕСУ:67811; | |
Биография едітовати
Чехословацка доба едітовати
По закончѣню худльовской сельской школы зачинать працовати в ужгородской печатни Юлия Фелдешия (1915-1921). Пак, по приходѣ Чехох, у выдавательствѣ Виктория чешского подузятника (1921-1923), а в року 1924 ставать ся сполувластником печатнѣ Крживанек и Миравчик.[1] В року 1926 купив властну печатню на улици Ференца Раковция, 7 (нынѣ Августина Волошина, 15), де спорядив цех кириличной печати и компакторню.[2] Тота печатня як едина в Ужгородѣ ся шпециализовала на выданю книг кирилицьов, зокрема, выдавала брожуры Общества Александра Духновича.[4][1] Юлий Фелдеши, котрый на тот час став ся сенатором чехословацкого парламента (1935–1938), называв Георгия Миравчика «своим братом» и помагав му финансово в его выдавательскых подузятях.[1]
Мадярска доба едітовати
В року 1939, по одходѣ Чехох, Георгий Миравчик выкупив печатню Новина, перед тым чешского властництва, котрой належав типографскый обладунок збанкротованого выдавательства Уніо. Жебы выхосновати минулу репутацию фирмы, обродив ю под назвов Уніо – Г. Миравчик. Печатный цех быв спочатку на улици Раковция (днесь Волошина), а пак на Кориатовича (де днесь будовля Медтехникы), символом обродженого выдавательства зостала сова, яка сидить на роствореной книзѣ.[1][5]
Выдавательство зробило важный вклад до розвою освѣты и културы краю. Зокрема, подтримовало фотбалову дружину СК Русь, печатало и ширило духовну литературу, выдавало книгы лѣпшых писательох краю, зачало едицию Угро-русская дешевая библиотека – для угро-русской молодежи. До року 1944 публиковало периодичны выданя Народна школа, Дружествѣнный вѣстникъ, букварѣ про школы, мисийны календарѣ, выдало монографию Евгения Недзѣльского Угро-русскій театръ (1941).[1]
Совѣтска доба едітовати
В року 1945 выдавательство Георгия Миравчика было национализоване, авшак, выдаватель и дале працовав там, выучуючи молодежь роботѣ на машинах. В року 1947 быв репресованый, конфишковали му маеток. Лем по часѣ бывшый успѣшный выдаватель вернув ся ку роботѣ яко складач текстох. В роках 1953–1961 працовав в областном книжковом выдавательствѣ, пак одышов до пензии.[1]
Интересны факты едітовати
- В часѣ, коли Мадярщина воевала против СССР, Георгий Миравчик симпатизовав з комунистами и в Унгварѣ выдавав русскоязычны книгы, аж покля в року 1944 при совѣтском бомбовом нападѣ его печатня не была розбомблена.[4][6]
- Kоли совѣтска бомба розвалила вшитко его обыстя, люди фигльовали: «Се тобѣ, Дюрку, комунисты ся оддячили».[4][6]
Жерела и одказы едітовати
- Clavis Typographorum Regionis Carpathicae. A kézisajtó kora – Országos Széchényi Könyvtár. http://typographia.oszk.hu/html_clavis/hun/pressleknyom.php?azon=956. [перевірено 26.09.2021].мад.
- Тетяна Літераті (2013) (29 липня 2013). 60 років у пошуках справедливості. Закарпаття онлайн.ЗМІ Закарпаття. https://zakarpattya.net.ua/Zmi/112817-60-rokiv-u-poshukakh-spravedlyvosti. [перевірено 26.09.2021].укр.
- Тетяна Літераті (2016) (12.08.2016). Втрачений Ужгород: друкарня, заради якої у замку вибивали вікна 24 зарядами динаміту. "Про Захід". https://prozahid.com/content-32867-html/. [перевірено 26.09.2021]. укр.
- Тетяна Літераті (2017) (15 жовтня 2017). Втрачений Ужгород: бомбардування міста у 1944-му році. "Про Захід". https://karpatnews.in.ua/news/139216-vtrachenyi-uzhhorod-bombarduvannia-mista-u-1944-mu-rotsi.htm. [перевірено 26.09.2021].укр.
- Валерій Падяк: Міравчик Георгій //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр.сс. 486–487
- Русин В. І. (2019). Міравчик Георгій Іванович. //Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / ред.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=67811. [перевірено 26.09.2021].укр.