Вучково
Вучково, укр. Вучкове — село в бывшом Межгорском районѣ[3] Закарпатской области Украины. Од року 1995 статус горского села.[4]
Село Украины
|
Полога
едітоватиСело лежить над рѣков Рѣка о 15 км пониж районного центра, на автодорозѣ Межгорье – Хуст.[5]
История
едітоватиПервы упоминкы в документах походять з рокох 1548 (Wochkowo) и 1600 (Vuchkomezeo).[6] Назва подля лингвистох походить од закладателя села на имя Ву́чко (деминутив од сербского або хорватского Вук).[7] Мадярска назва Vucskómező мать вызнам Ву́чково поле и е прямым перекладом з русинского, а украинска Вучкове — тото украинизована исторична русинска назва.[6]
Село Vucskómező в географичном словнику Елека Фейньеша (з року 1851) зазначене як мараморошска осада зоз 280 руськыма обывателями грекокатолицкой вѣры, з материнсков церквов (што мала филиалку), добрыма паствисками и красныма лѣсами.[8] Одтогды зачав ся интензивный рост села. В послѣдных роках австро-мадярской добы, в року 1910 Вучково Поле (sic!) упомянуте яко русинске село зоз 568 обывателями.[9]
Подля списованя з року 1930 (в чехословацкой добѣ) село мало 607 обывательох, а з того были 588 — Русины, 9 — Евреи, 9 — Чехы и Словаци, 1 — Нѣмець. В селѣ была мурована грекокатолицка церква Св. Николая з року 1914 и нова православна деревяна церква Св. Юрия з року 1931. Религийна громада была православна и числила 566 вѣрникох. Державны инштитуции: сельска школа (една класа русинска и една чешска), жандарска станиця, заставка державного автобуса.[10]
Украинска доба в селѣ зачала ся 22. октобра 1944 вступом 237. стрѣлецкой дивизии Червеной армады. В добѣ УССР ту была комплексна бригада колгоспа «Радянська Верховина», лѣсництво, лѣсопункт, два цехы Межгорского лѣсокомбината — на обрабляня дерева и на выробу мучкы з иглича. В роках 1947 – 1968 тутешне лѣсництво засадило 1370 га лѣсу.[5]
Днешность
едітоватиВо Вучковѣ фунгуе восѣмрочна школа, клуб взорной роботы, библиотека.[5]
Вызнамны особы
едітовати- Василий Такач (1879–1948), первый епископ Русинской Грекокатолицкой Церкви США.
- Петро Продан (1919–2021), педагог и писатель — учительовав и творив в селѣ од року 1953, тут и похованый.
Сельска рада
едітовати- Вучківська сільська рада[2] укр.
- 90046, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с.Вучкове
- Тел. (03146)2-03-24
Администрованю сельской рады подряджене и сосѣдне село Подчумаль.
Интересны факты
едітоватиЖерела и одказы
едітовати- Fényes Elek: Magyarország geographiai szótára, I–IV. (Pest, 1851; reprint: Budapest, 1984) ISBN 9630227002
- Révai nagy lexikona. 19. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest, 1926. мад.
- Sebestyén Zsolt: Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. ISBN 978-615-5097-53-9 мад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр.
- Чучка, Павло: Прізвища закарпатських українців: Історико-етимолопмпий словник.— Львів: Світ, 2005. — 704+XLVIII с. ISBN 966-603-279-1 укр.
- Облікова картка на сайті ВРУ (по украинскы). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11274. [перевірено 2019-08-05].
- Вучково-информер. 2024-12-11. http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/4714. [перевірено 2019-08-05].
- Пилипчинець В., Нитка В. (2016-11-04). Туристичні обрії Вучкового (по украинскы) (ФОТО). Голос України. http://golos.com.ua/article/278377. [перевірено 2019-08-06].
Референции
едітовати- ↑ Вучково-информер.
- ↑ 2,0 2,1 Облікова картка на сайті ВРУ'
- ↑ Од року 2020 инкорпорованый Хустскым.
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/647-95-п#Text КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 серпня 1995 р. № 647
- ↑ 5,0 5,1 5,2 Тронько П., с. 372.
- ↑ 6,0 6,1 Sebestyén Zsolt, c. 153.
- ↑ Чучка П., с. 128.
- ↑ Fényes Elek: Vucskómező
- ↑ Révai nagy lexikona. 19. köt., с. 473.
- ↑ Достал Я., с. 71.
- ↑ 11,0 11,1 Пилипчинець В., Нитка В.
Навигация по Межгорскому району Районный центер: Межгорье
|