Буковець (окрес Стропков)
Буковець (словен. Bukovce) — є село в окресї Стропков в Пряшівскім краю на северовыходї Словенска. Днешнє село взникло злучінём Малого і Великого Буківце в року 1964.
Буковець (окрес Стропков) | |
---|---|
словен. Bukovce | |
Погляд на Буковець | |
Полога | |
Основны інформації | |
Штат | Словеньско |
Край | Пряшівскый |
Окрес | Стропков |
Реґіон | Земплін |
Полога | 49° 15' 18" 21° 42' 41" |
Надморьска вышка | 235 м н. м. |
Розлога | 11,061 км² |
Жытелїв | 549 (ку 31.12.2022) |
Перша писемна змінка | 1379 |
Націоналії | |
ШТЄ (NUTS) | 527181 |
ЕЧВ (до року 2022) | SP |
ПСЧ | 090 22 |
Офіціалны адресы | |
Вебова сторінка | [http://[1] [2]] |
Імейл | obecbukovce@ba.telecom.sk |
Телефон | +421 54 749 32 20 |
Факс | +421 54 749 32 20 |
Староста | |
Ярослав Палічка[1] (СМЕР) | |
Жрідла інформацій | |
MOŠ/MIS Інформачный портал о містах і селах Словеньска | |
Мапа | |
Історія
едітоватиВ історічных зазнамах є село Великый Буковець першый раз спомянуте в року 1379 коли належало родинї феодалів Цударівцям. В XV. сторочу было частёв Маковицького панства, од року 1569 належало Стропковскому панству. Малый Буковець ся першыраз споминать в 1652 як часть Маковицького панства. В року 1742 збудовали монастырь василінанів, котрый ся в року 1782 став маєтком Мукачовской єпархії. Од року 1767 належало родинї Сірмаї. На кінцї 19. стороча была масова еміґрація Буківянів за океан до США.
В часї першой світовой войны было село на фронтовій лінії. Населїня ся занимало головно польногосподарьством і выпалёванём деревяного угля. В року 1929 зачала працовати лїсна пилка "Шаламун Розенберґ". В другій світовій войнї было село значно пошкоджене. Старша будова школы поставлена в 1891, нова школа выбудована в 1957-60. Село было електріфіковане в року 1958, в 1964 у Великых і Малых Буківцях одбыло ся злучіня, в 1972 быв зробленый водовод, 1972-74 быв поставленый културный дім, в 1993 проведена ґазіфікація.
Ґеоґрафія
едітоватиСело лежыть во вышцї 239 метрів над морём на плосї 11 км². Буківцї лежать приближно за девять кілометрів на северовыходї од Стропкова в долины рікы Хотчанка, лївой притокы Ондавы. Теріторія около Буковця приналежна до Ондавской высочіны, котра формує югозападну часть Низкых Бескідів і ся зливати з Лаборьской высочінов на выходї. Мать около 549 жытелїв.
Етніціта
едітоватиПодля списованя людей в року 2001, 52.6% мать словеньскый материньскый язык і 47.4% русиньскый. Но у селї жыє тыж чіслена циґаньска меншына котра ся пише міджі Словаків.
Реліґія
едітоватиПодля списованя людей в року 2001, 92.1% суть ґрекокатолицькой, 5.3% православной і 2.6% римокатолицькой віры.
Памяткы
едітовати- Василіаньскый монастырь Букова Гірка (захована церьков і капліця)
- Храм святого Димитрія поставленый в року 1891 в необароковім штілі.
- Йозефінка (технічна памятка - дорога котра споёвала Земплін з Польском)
- Воєньскый цінтерь з першой світовой войны (находить ся у верьхнїй части цівільного цінтеря, похованых там 9 австрійскый і 11 російскых вояків)
Вызначны родаци і жытелї
едітоватиЖрідла
едітовати- Колектів авторів: Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина,Союз русинів-українців Словацької Республіки; Перше выданя (1999), ISBN 80-85137-15-1
- https://web.archive.org/web/20071116010355/http://www.statistics.sk/mosmis/eng/run.html
Референції
едітовати- ↑ Ярослав Палічка у списку зволеных старостів сел, пріматорів міст і старостів містьскых частей (по словеньскы). Братїслава: Штатістічный уряд Словеньской републікы. 2010-11-28. http://app.statistics.sk/kv2010/sr/tab9.jsp?lang=sk&sr=1.