Аполлонівка
| Аполлонівка | |
|---|---|
| |
| Ступінь огрожіня | |
| Біолоґічна класіфікація | |
| царьство: | Animalia |
| тіп: | Chordata |
| клас: | Aves |
| ряд: | Passeriformes |
| родина: | Aegithalidae |
| род: | Aegithalos |
| вид: | A. caudatus |
| Бінарна назва | |
| Aegithalos caudatus Лінней, 1758 | |
Аполлонівка (лат. Aegithalos caudatus) — малый вид співака з родины Aegithalidae.
Опис
едітоватиРосте до довжкы 13-15 цм, роспятя крыл мірять 16-19 цм і важыть 6-8 ґ. Мать завалисте тїло і выразно довгый ступенёвый хвіст, якый мірять 6-10 цм[1]. Зверьха є переважно чорный з виновов фарбов на хырбетї, спід мать білый, сивый або ружовкастый, дзёбак, очі і лабы тмавы і хвіст так само чорный з выразныма білыма вонкашнїма краями. В середнїй Европі ся находить в двох підвидах: аполлонівка середоевропска (A. c. europaeus), як мать над оком силну тмаву смугу, і аполлонівка довгохвоста середоевропска (A. c. caudatus), яка мать зясь білу голову. Обі поглавя суть такых самых фарб, молоды птахы мають tmavé піря по боках головы.
Спів
едітоватиЧасто ся озывать, найчастїше высокым „срі-срі-срі“ або „сірр-сірр-сірр“. Спів тихый, невыразный.
Росшырїня
едітоватиРосшыреный є на россяглій теріторії Евразії, де на выход іде аж по Камчатку. В Европі цїлком хыбує на Ісландї, в северній части Шкандінавії і на Шкотьскых островах, на Балеарах, Сардінії і Кретї. Векшына популацій є сталых, даякы северьскы але на зиму міґрують на курту оддаленость.
В середнїй Европы жыє найгустїше в світлых вогкых лїстяных або змішаных лїсах з густым підростом. Окремо пак в зимі ся часто находить в парках і загородах.
Хованя
едітовати.jpg)
Мімо часу гнїздїня жыє в меншых ґрупах аж з 30 екземпарами, обгаюючіх властну теріторію. Через зиму птахы вєдно і сидять тїсно на ся притиснуты, што їм уможнює векшу одолность проти низкым ночным теплотам. Дїє ся так найчастїше в густых кряках 1-10 м над землёв.
Є барже чіперный і шыковно ся рушать і по дуже тонькых конарях. Жывить ся головно хробаками і павуками, в ярї жере тыж молоде квітя і різны плоды, в зимі пак і насїня.
Поглавно дозрївать уж на кінцї першого рока жывота; є моноґамный. Гнїздо будує саміць із саміцёв коло кменя або в конарях стромів звычайно у вышцї 1,5-6 м. Іде о компактну, заперту, куляту будову з міцныма стїнами, шыроку обычайно 9-18 мм а высоку дас 11-25 цм. Бочна влїтова дїра, котра мірять коло 30 мм, є скоро все уміщена на ёго верьхнїй половинї. Збудоване є переважно з мохів, лижайників і павучін, але часто і з далшых мягкых матеріалів, враховано піря, вовны або серсти[2][3].
В єдній зношцї є пак 8-12 (рїдко ай 5-16) світлых, мягко червеных флякастых, 14,2 x 11,1 мм великых яєць, на котрых через 13-14 днёву інкубацію сидить саміця, котрій самець під тот час приносить їджіня.
З выїмков гнїздячого пару з кормлїнём молодять часто помагать аж 8 далшых дорослых аполлонівок. Молодята гнїздо опущають по 14-18 днях, але далшых аж 14 днїв суть іщі кормлены мімо нёго[1].
У вольній природї ся дожывать звычайно 2-3 рокы.
Одказы
едітовати
Референції
едітовати- ↑ 1,0 1,1 S. Harrap, D. Quinn: Chickadees, Tits, Nuthatches and Treecreepers, Princeton University Press, Princeton/New Jersey 1995. ISBN 0-691-01083-8 (анґліцькы)
- ↑ C. Harrison, P. Castell, H. Hoerschelmann: Jungvögel, Eier und Nester der Vögel- Europas, Nordafrikas und des Mittleren Ostens, Aula Verlag, Wiebelsheim 2004, ISBN 3-89104-685-5 (německy)
- ↑ U. N. Glutz von Blotzheim, K. M. Bauer: Handbuch der Vögel Mitteleuropas (HBV). Band 13/I, Passeriformes (4. Teil): Muscicapidae – Paridae, AULA-Verlaґ 1993/2001, ISBN 3-923527-00-4 (нїмецькы)
Література
едітовати- Hudec, K. a kol. 1983: Fauna ČSSR. Ptáci 3/2. Academia Praha.