Антоній Годинка

карпаторусинськый історик, філолоґ а лінґвіста

Антон Годинка (Antal Hodinka) (псевд. Сокырницькый Сирохман, Сокырницькый Сиротюк, Тоний Романув) (12. януар 1864 Ладомирів - 15. юл 1946 Будапешт) - історік, етноґраф, педаґоґ, ученый русиньского напряму.

Антоній Годинка

Жывотопис

едітовати

Своє дїтинство прожыв у селі Сокырниця на Марамороші. Учів ся в ґімназіях Марамарош-Сіґета і Ужгорода (1871-1882), в Ужгородьскім духовнім семінарї, в 1882-1886 – в Будапештьскій Централній Теолоґічній Академії. Од 1888 робив як научный сполупрацёвник Мадярского Народного музея в Будапештї. В 1889 штудовав у Віднї в Австрійскім Історічнім Інштітуті. Штудовав діпломацію, палеоґрафію, славяньску філолоґію під веджінём знамого славісту В. Ягича. Написав дізертацію о історії Сербії (PhDr. 1891). Од 1892 до 1906 робив бібліётекаря і архівісту Імператорско-кралёвской фидеокомісіонной бібліотекы у Вені. В 1895-1896 быв штипендантом Мадярской АН в Рімі. В 1905 за роботу «История венґерско-славянских контактов до 1526 ґ. » дістав названя пріват-доцента філозофічной факулты Будапештьской універзіты. Од 1906 быв професором Пожонской Братіславськой універзіты. Од 1923 до 1935 быв ведучім катедры всеобщой історії Пейчськой універзіты. В 1918-1919, 1926-1927 декан філозофічной факулты, в 1932 быв ректор той універзіты. В 1941-1943 председа «Подкарпатского Общества Наук». Быв знамый як історіёґроф духовной історії, автор многых історічных, церьковно-духовных, публистічных робот із Історії Венґрії, Підкарпатьской Руси: «История Мукачевской ґреко-католической епархии», 1909; зборник документів із історії епархії (527 документів, 1458-1715); зборник документів із історії Ужгородськой домінії і міста, (1917); «Утцюзнина, ґаздувство, и прошлость южнокарпатськых русинув» (1923). Годинка передемонстрував богатьство русиньского народного языка, можность поужываня ёго як інштрумента научного выскуму. О културї русинів написав по мадярьскы діло «Die österreichisch-ungarische Monarchie im Wort und Bild», (1900), де написав голову «Die Ruthenen / A Ruthének». Позберав много матеріалів о Русинах із світьскых і церьковных архівів. В 1995 быв публиковный ёго зборник «Пісні нашых предків». В 1922 завершыв зоставлїня русиньско-мадярьского словаря (7500 слов , 1991). Годинка ся тримав поглядів о етнічній самостатности русинів і приналежности їх ку централному европскому културному ареалу.