Акція Вісла была воєньска операція у Польску у р. 1947, котра была комуністічным Польском офіціалні заміряна на розбитя штруктур УПА (Україньской повстанецькой армады) і ОУН – (Орґанізації україньскых націоналістів) тзв. бандеровці а переселіня выбраных ґруп жытельства - передовшыткым Лемків і Українцїв, котры УПА і ОУН - подля них - підпоровали. В рамках Акції Вісла было выселеных коло 150.000 Лемків і Українцїв[1] [2]. На домашнїх землёх зісталі лем невеликы ґрупы Лемків, напр. в Команьчі і Крампні. Лемківске населіня было насилно зо свого обыстя, де жыло ціле стороча, де мало свої земли, де ґаздовало, выселене до тогдышнёго СССР на Україну і тоты, што мали веце щастя скінчіли на западных теріторіах Польска. Лем мала часть з них дістала по роках можливость вернути ся на рідну землю. Люди мали 24 аж 48 годин на тото, жебы собі взяли найпотрібнішы речі, опустили вшытко, што было до теперь сучастьов їх жывота і без того, жебы знали, што їх чекать і де ідуть, мусили на возах перейти до вызначеных міст, в котрых наступовали на влаковы транспорты, якы їх везли гет.

Позадя і дослїдкы едітовати

Дослідникы – історикы не сут согласны в оціні, ці рїшіня про выселіня было придумане у Варшаві, ці в Совітскым Союзі. Догварка з чеськословеньсков владов мала забезпечыти граніцю, жебы призначены до выселіня Лемкы та бандерівці не втікали на єй територию, або запад Европы. Кідь же Польско нерозлишовало Лемків як самостатну народность і раховала їх за Українців, подобні як нескорше в бывшій Чехословакії, aкція, яка розбігла ся при помочі польской армады і поліції постигла нелем польскых Українців, котрых депортації проходили уж од 1944 р., але і Лемків, котры были тыж означены як тоты, котры підпорують україньскых націоналістів і повстанців. Польска влада знеужыла пропаґанду, заміряну протів діяня УПА у Польску і обвинили Лемків з протідержавных актівностей. Лемківску інтеліґенцію, ґрекокатолицькых і православных священиків, котры были „підозрівы“ зо співпраці з УПА і націоналістічных ґруп, але часто і нагодных людей посылали до арештів і до лаґру в Явожнє. В тім лаґрі было скоро 3900 арештантів - з того 823 жен, 22 ґрекокатолицькых і 3 православны попи. Веце як 150 з них в лаґрі умерло.

Література едітовати

Одказы едітовати

  1. Акция «Вісла» - Лем.фм
  2. Д. Брандес, Х. Зундгауссен, Ш. Трёбст: Енціклопедія выгнанств ISBN 978-5-8243-1778-7