Адміністративноє діленя Сербиї

Адміністрати́вноє ді́леня Се́рбиї — система адміністративно-територіалных єдиниць Сербиї, включавущых 2 автономных края — Воєводину и Косово и Метохію, 174 єдиниць містного самоуправліня: столицю Белґрад, 28 варошӯв и 145 общин. По адміністративно-територіалному діленю Сербія є унітарным штатом. До реформы адміністративно-територіалного устройства у Сербиї были леш автономні края Воєводина и Косово и Метохія. Часть території Сербиї, котра є за переділами двох автономных краю̄в, называла ся Централна Сербія и не представляла собов адміністративную єдиницю, находячи ся пуд прямым пудчиненям републіканьскых властий. По реформі територія Сербиї ділить ся на статистическі реґіоны, округа, вароші и общины[1].

Административноє діленя Сербиї (без Косова и Метохії)

Маймалыв територіалныв єдиницёв Сербиї є община. Представительный орган общины — общинна скупщина (Скупштина општине), избирать ся обывательством, исполнителні органы общины — общинна рада (општинско веће), во главі из председов общины (председник општине), и состоящый из політикӯв, избираємый общинныв радов, и общинна управа, состояща из професіоналных чиновникӯв, избираємых общинныв радов[2].

Удкликованя

едітовати
  1. Територијална организација (по sr). Влада Републике Србије. 2004. Архівна копія з оріґінала зроблена 2011-11-24. https://web.archive.org/web/20111124032913/http://www.srbija.gov.rs/pages/article.php?id=45625. [перевірено 2015-08-27]. 
  2. Бранко Љубоја 2013. Pogreška u predlošku sfn: ne postoji izvor s oznakom: CITEREFБранко_Љубоја2013 (pomoć)