Інґмар Берґман
Ернст Інґмар Берґман (по шведьскы Ernst Ingmar Bergman [ˈɪŋmar ˈbærjman] (файл) 14. юл 1918, Уппсала — 30. юл 2007, Форе) быв шведьскый філмовый і театровый режісер, писатель і драматік, єден з найвызначнїшых авторьскых філмарїв 20. стороча.
Інґмар Берґман | |
---|---|
шв. Ernst Ingmar Bergman | |
![]() | |
Чинность | филмовый режисер |
Уроджѣня | юла 14, 1918 |
Мѣсто роджѣня | Уппсала, Швеция |
Упокоеня | юла 30, 2007 (89 р.) |
Мѣсто смерти | Форе, Швеция |
Інґмар Берґман на Викискладѣ |
Учив ся во Высшой школї в Штокголму (1937-1941). Филмы Берґмана кладуть остры вопросы, звязаны зоз ситуациов єдинця в буржоазном сполоченстві.[1]
Берґман достав широке признаня в серединї 1950-х рокох. Ёго филмы указують чоловіка в условіях крізы, упадка духовных вартостей, режисер схылять ся ку неґативному, песимистичному погляду на світ, але у нёго звучить тема моралного одпору силам зла. В 1960-х роках ёго филмы достали окремо понурый колоріт зоз темов роспада людской особности и апокаліптичніма мотівами. Про штіл Берґмана суть характерны злучіня реалістичной достовірности зоз алеґоріями, сімболиков, поетиков природы, строгость и пластичне богатство творчы рішінь. Многы ёго филмы вызнаменаны наградами на меджинародных філмовых фестівалах.[2]
ДїлоРедагувати
ФілмыРедагувати
- 1944 - Штваниця (Hets), сценарь
- 1946 – Кріза (Kris)
- 1946 - Додж падать на нашу любов (Det regnar på vår kärlek)
- 1947 - Лодь до Індії (Skepp till India land)
- 1947 - Жена без лиця (Kvinna utan ansikte), сценарь
- 1948 - Ева (сценарь)
- 1948 - Музика в темнотах (Musik i mörker), режія
- 1948 - Приставне місто (Hamnstad)
- 1949 – Вязніця (Fängelse), сценарь, режія
- 1949 - Сушіня (Törst)
- 1950 - За серенчов (Till glädje)
- 1950 - У нас ся то стати не може (Sånt händer inte här)
- 1950 - Кідь місто дримать (Medan staden sover), сценарь
- 1951 - Лїтнїй сен (Sommarlek)
- 1951 - Розлучены (Frånskild)
- 1952 - Чекаючі жены (Kvinnors väntan)
- 1953 - Лїто з Моніков (Sommaren med Monika)
- 1953 - Вечур фіґлярїв (Gycklarnas afton)
- 1954 - Легко в любові (En lektion i kärlek)
- 1955 - Сны жен (Kvinnodröm)
- 1955 - Усмішкы лїтнёй ночі (Sommarnattens leende)
- 1956 - Послїдня пара з кола вон (Sista paret ut)
- 1957 - Семый штемпель (Det sjunde inseglet)
- 1957 - Лїсны ягоды (Smultronstället)
- 1958 - Кым выйде раняйша зоря (Nära livet)
- 1958 - Ліцо (Ansiktet)
- 1960 - Прядь девы (Jungfrukällan)
- 1960 - Дяблове око (Djävulens öga)
- 1961 - Як в зеркалї (Såsom i en spegel)
- 1961 - Загорода роскошы (Lustgården), scénář
- 1963 - Гостї Вечерї Господа (Nattvardsgästerna)
- 1963 - Молчаня (Tystnaden)
- 1964 - А што вшыткы тоты жены (För att inte tala om alla dessa kvinnor)
- 1966 - Персона
- 1968 - Година вовків (Vargtimmen)
- 1968 - Ганьба (Skammen)
- 1969 - Завзятость (En passion)
- 1971 - Дотулїня (Beröringen)
- 1972 - Шепоты і выкрикы (Viskningar och rop)
- 1975 - Ворожытельна флавта (Trollflöjten)
- 1976 - Ліцом в ліцо (Ansikte mot ansikte)
- 1977 - Яйце гада (Ormens ägg)
- 1978 - Соната осени (Höstsonaten)
- 1980 - Із жывота бабок (Ur marionetternas liv)
- 1982 - Фанні і Александер (Fanny och Alexander)
- 1986 - Карініне ліцо (Karins ansikte), куртый філм
- 1992 - Недїльнятка (Söndagsbarn), сценарь
- 2000 - Невіра (Trolösa), сценарь
Філмы про телевізіюРедагувати
- 1969 - Обряд (Riten)
- 1973 - Сцены з манжелского жывота (Scener ur ett äktenskap)
- 1984 - По екзами (Efter repetitionen)
- 1991 - Добра воля (Den goda viljan), scénář
- 1993 – Бакхус (Backanterna), režie, scénář
- 1997 - Што хвілю крічіть на явіску світа, (Larmar och gör sig till)
- 2003 - Сарабанд
ЛітератураРедагувати
- 1987 - Laterna Magica, автобіоґрафія
- 1990 - Образы (Bilder), філмоґрафія
Жерела и одказыРедагувати
- Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. ISBN 5-88500-001-8.
- Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.
РеференцииРедагувати
- ↑ Украинский советский энциклопедический словарь, том 1, с. 172.
- ↑ Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.