Інґмар Берґман
Ернст Інґмар Берґман (швед. Ernst Ingmar Bergman 
[ˈɪnjmar ˈbærjman] (файл); *14. юл 1918, Уппсала – †30. юл 2007, Форе) быв шведьскый філмовый і театровый режісер, писатель і драматік, єден з найвызначнїшых авторьскых філмарїв 20. стороча.
| Інґмар Берґман | |
|---|---|
| шв. Ernst Ingmar Bergman | |
| , | |
 | |
| Чинность | филмовый режисер |
| Сфера | сценичны умѣня |
| Горожанство | Швеція |
| Уроджѣня | юла 14, 1918 Уппсала, Швеция |
| Упокоеня | юла 30, 2007 (89 р.) Форе, Швеция |
Похованя: Fårö begravningsplats 20693685
| |
| Ошкола | Стокгольмський університет (1937), Palmgrenska samskolan  |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Активност | 1944—
|
| Батько | Эрик Бергман |
| Матір | Карин Бергман |
| Брат, сестра | Margareta Bergman, Dag Bergman |
| Манжелство | Эльза Фишер (25 марец 1943; 1945),[1] Бергман, Эллен (хореограф) (22 юлій 1945; 1950),[1] Бергман, Гун (1951; 1959),[1] Кябі Ларетей (1959; 1969),[1][2] Ingrid von Rosen (11 новембер 1971; 20 май 1995)[1][2] |
| Діти | Лена Бергман, Eva Bergman, Жан Бергман, Анна Бергман, Матс Бергман, Maria von Rosen, Даніел Берґман, Лінн Ульман |
| Награды | |
| Золотий ведмідь (1958), премія Еразма (1965), Нагорода імені Ірвінга Тальберга (1970), премія Гете (1976), Сезар (1984), BAFTA Academy Fellowship Award (1988), Європейський кіноприз за життєві досягнення (1988),[3] Praemium Imperiale (1991),[4] Міжнародна федерація кінопреси, Премія Соннінга, Золота пальмова гілка (1997), Член Американської академії мистецтв і наук | |
| Magnum Opus | |
| Сьома печатка, Персона, Фанні та Олександр, Осіння соната | |
 | |
| https://www.ingmarbergman.se/, http://www.svenskfilmdatabas.se/sv/item/?type=person&itemid=61807 | |
 Інґмар Берґман на ВікіскладѣVIAF:110097018; GND:118509519; LCCN:n79054388; FAST:1440123; BNF:118914257; NLKR/NLC:jn19990000712; OL:OL417775A; | |
Учив ся во Высшой школї в Штокголму (1937-1941). Филмы Берґмана кладуть остры вопросы, звязаны зоз ситуациов єдинця в буржоазном сполоченстві.[5]
Берґман достав широке признаня в серединї 1950-х рокох. Ёго филмы указують чоловіка в условіях крізы, упадка духовных вартостей, режисер схылять ся ку неґативному, песимистичному погляду на світ, але у нёго звучить тема моралного одпору силам зла. В 1960-х роках ёго филмы достали окремо понурый колоріт зоз темов роспада людской особности и апокаліптичніма мотівами. Про штіл Берґмана суть характерны злучіня реалістичной достовірности зоз алеґоріями, сімболиков, поетиков природы, строгость и пластичне богатство творчых рішінь. Многы ёго филмы вызнаменаны наградами на меджинародных філмовых фестівалах.[6]
Дїло едітовати
Філмы едітовати
- 1944 - Ворохоба (Hets), сценарь
- 1946 – Кріза (Kris)
- 1946 - Додж падать на нашу любов (Det regnar på vår kärlek)
- 1947 - Лодь до Індії (Skepp till India land)
- 1947 - Жена без твари (Kvinna utan ansikte), сценарь
- 1948 - Ева (сценарь)
- 1948 - Музика в темнотах (Musik i mörker), режія
- 1948 - Приставне місто (Hamnstad)
- 1949 – Вязніця (Fängelse), сценарь, режія
- 1949 - Жада (Törst)
- 1950 - За серенчов (Till glädje)
- 1950 - У нас ся то стати не може (Sånt händer inte här)
- 1950 - Кідь місто дримать (Medan staden sover), сценарь
- 1951 - Лїтнїй сон (Sommarlek)
- 1951 - Розлучены (Frånskild)
- 1952 - Чекаючі жены (Kvinnors väntan)
- 1953 - Лїто з Моніков (Sommaren med Monika)
- 1953 - Вечур шашків (Gycklarnas afton)
- 1954 - Легко в любові (En lektion i kärlek)
- 1955 - Сны жен (Kvinnodröm)
- 1955 - Усмішкы лїтнёй ночі (Sommarnattens leende)
- 1956 - Послїдня пара з кола вон (Sista paret ut)
- 1957 - Сема печать (Det sjunde inseglet)
- 1957 - Лїсны ягоды (Smultronstället)
- 1958 - Кым ся розвиднить (Nära livet)
- 1958 - Тварь (Ansiktet)
- 1960 - Дївоча криниця (Jungfrukällan)
- 1960 - Дяблове око (Djävulens öga)
- 1961 - Як в зеркалї (Såsom i en spegel)
- 1961 - Загорода роскошы (Lustgården), scénář
- 1963 - Гостї Вечерї Господа (Nattvardsgästerna)
- 1963 - Молчаня (Tystnaden)
- 1964 - А што вшыткы тоты жены (För att inte tala om alla dessa kvinnor)
- 1966 - Персона
- 1968 - Година вовків (Vargtimmen)
- 1968 - Ганьба (Skammen)
- 1969 - Завзятость (En passion)
- 1971 - Дотулїня (Beröringen)
- 1972 - Шепоты і выкрикы (Viskningar och rop)
- 1975 - Ворожытельна флавта (Trollflöjten)
- 1976 - Тварёв у тварь (Ansikte mot ansikte)
- 1977 - Яйце гада (Ormens ägg)
- 1978 - Соната осени (Höstsonaten)
- 1980 - Із жывота бабок (Ur marionetternas liv)
- 1982 - Фанні і Александер (Fanny och Alexander)
- 1986 - Карініна тварь (Karins ansikte), куртый філм
- 1992 - Недїльнятка (Söndagsbarn), сценарь
- 2000 - Невіра (Trolösa), сценарь
Філмы про телевізію едітовати
- 1969 - Обряд (Riten)
- 1973 - Сцены з манжелского жывота (Scener ur ett äktenskap)
- 1984 - По скушцї (Efter repetitionen)
- 1991 - Добра воля (Den goda viljan), scénář
- 1993 – Бакхус (Backanterna), režie, scénář
- 1997 - В близкости кловна, (Larmar och gör sig till)
- 2003 - Сарабанда (Saraband)
Література едітовати
- 1987 - Laterna Magica, автобіоґрафія
- 1990 - Образы (Bilder), філмоґрафія
Жерела и одказы едітовати
- Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. ISBN 5-88500-001-8.
- Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.
Референции едітовати
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Хыба. См. док.
- ↑ 2,0 2,1 (по de) Каталог Немецкой национальной библиотеки, GND 118509519, Wikidata Q23833686, https://portal.dnb.de/, [перевірено 27 юлій 2022]
- ↑ https://www.europeanfilmacademy.org/European-Film-Awards-Winners-1988.85.0.html
- ↑ https://www.praemiumimperiale.org/en/laureate-en/laureates-en
- ↑ Украинский советский энциклопедический словарь, том 1, с. 172.
- ↑ Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.