Інґмар Берґман
Ернст Інґмар Берґман (швед. Ernst Ingmar Bergman 
[ˈɪnjmar ˈbærjman] (файл); *14. юл 1918, Уппсала – †30. юл 2007, Форе) быв шведьскый філмовый і театровый режісер, писатель і драматік, єден з найвызначнїшых авторьскых філмарїв 20. стороча.
| Інґмар Берґман | |
|---|---|
| шв. Ernst Ingmar Bergman | |
| , | |
 | |
| Чинность | филмовый режисер |
| Сфера | сценичны умѣня |
| Горожанство | Швеція |
| Уроджѣня | юла 14., 1918 Уппсала, Швеция |
| Упокоеня | юла 30., 2007 (89 р.) Форе, Швеция |
Похованя: Fårö begravningsplats 20693685
| |
| Ошкола | Стокгольмський університет, Palmgrenska samskolan |
| Активность | 1944—
|
| Отець | Эрик Бергман |
| Мати | Карин Бергман |
| Брат, сестра | Margareta Bergman, Dag Bergman |
| Діти | Лена Бергман, Eva Bergman, Жан Бергман, Анна Бергман, Матс Бергман, Maria von Rosen, Даніел Берґман, Лінн Ульман |
| Награды | |
| Золотий ведмідь, премія Еразма, Нагорода імені Ірвінга Тальберга, премія Гете, Сезар, BAFTA Academy Fellowship Award, Європейський кіноприз за життєві досягнення, Praemium Imperiale, Міжнародна федерація кінопреси, премія Соннінга, Q110793467, Член Американської академії мистецтв і наук, премия «Золотой жук» за лучшую режиссуру, премия «Золотой жук» за лучший сценарий, премия «Золотой жук» за лучшую режиссуру, почётный доктор Университета Лилль III, Приз за найкращу режисуру | |
| Magnum Opus | |
| Сьома печатка, Персона, Фанні та Олександр, Осіння соната | |
 | |
| https://ingmarbergman.se | |
 Інґмар Берґман на ВікіскладѣVIAF:110097018; GND:118509519; LCCN:n79054388; FAST:1440123; BNF:118914257; NLKR/NLC:jn19990000712; OL:OL417775A;
| |
Учив ся во Высшой школї в Штокголму (1937-1941). Филмы Берґмана кладуть остры вопросы, звязаны зоз ситуациов єдинця в буржоазном сполоченстві.[1]
Берґман достав широке признаня в серединї 1950-х рокох. Ёго филмы указують чоловіка в условіях крізы, упадка духовных вартостей, режисер схылять ся ку неґативному, песимистичному погляду на світ, але у нёго звучить тема моралного одпору силам зла. В 1960-х роках ёго филмы достали окремо понурый колоріт зоз темов роспада людской особности и апокаліптичніма мотівами. Про штіл Берґмана суть характерны злучіня реалістичной достовірности зоз алеґоріями, сімболиков, поетиков природы, строгость и пластичне богатство творчых рішінь. Многы ёго филмы вызнаменаны наградами на меджинародных філмовых фестівалах.[2]
Дїло
едітоватиФілмы
едітовати- 1944 - Ворохоба (Hets), сценарь
- 1946 – Кріза (Kris)
- 1946 - Додж падать на нашу любов (Det regnar på vår kärlek)
- 1947 - Лодь до Індії (Skepp till India land)
- 1947 - Жена без твари (Kvinna utan ansikte), сценарь
- 1948 - Ева (сценарь)
- 1948 - Музика в темнотах (Musik i mörker), режія
- 1948 - Приставне місто (Hamnstad)
- 1949 – Вязніця (Fängelse), сценарь, режія
- 1949 - Жада (Törst)
- 1950 - За серенчов (Till glädje)
- 1950 - У нас ся то стати не може (Sånt händer inte här)
- 1950 - Кідь місто дримать (Medan staden sover), сценарь
- 1951 - Лїтнїй сон (Sommarlek)
- 1951 - Розлучены (Frånskild)
- 1952 - Чекаючі жены (Kvinnors väntan)
- 1953 - Лїто з Моніков (Sommaren med Monika)
- 1953 - Вечур шашків (Gycklarnas afton)
- 1954 - Легко в любові (En lektion i kärlek)
- 1955 - Сны жен (Kvinnodröm)
- 1955 - Усмішкы лїтнёй ночі (Sommarnattens leende)
- 1956 - Послїдня пара з кола вон (Sista paret ut)
- 1957 - Сема печать (Det sjunde inseglet)
- 1957 - Лїсны ягоды (Smultronstället)
- 1958 - Кым ся розвиднить (Nära livet)
- 1958 - Тварь (Ansiktet)
- 1960 - Дївоча криниця (Jungfrukällan)
- 1960 - Дяблове око (Djävulens öga)
- 1961 - Як в зеркалї (Såsom i en spegel)
- 1961 - Загорода роскошы (Lustgården), scénář
- 1963 - Гостї Вечерї Господа (Nattvardsgästerna)
- 1963 - Молчаня (Tystnaden)
- 1964 - А што вшыткы тоты жены (För att inte tala om alla dessa kvinnor)
- 1966 - Персона
- 1968 - Година вовків (Vargtimmen)
- 1968 - Ганьба (Skammen)
- 1969 - Завзятость (En passion)
- 1971 - Дотулїня (Beröringen)
- 1972 - Шепоты і выкрикы (Viskningar och rop)
- 1975 - Ворожытельна флавта (Trollflöjten)
- 1976 - Тварёв у тварь (Ansikte mot ansikte)
- 1977 - Яйце гада (Ormens ägg)
- 1978 - Соната осени (Höstsonaten)
- 1980 - Із жывота бабок (Ur marionetternas liv)
- 1982 - Фанні і Александер (Fanny och Alexander)
- 1986 - Карініна тварь (Karins ansikte), куртый філм
- 1992 - Недїльнятка (Söndagsbarn), сценарь
- 2000 - Невіра (Trolösa), сценарь
Філмы про телевізію
едітовати- 1969 - Обряд (Riten)
- 1973 - Сцены з манжелского жывота (Scener ur ett äktenskap)
- 1984 - По скушцї (Efter repetitionen)
- 1991 - Добра воля (Den goda viljan), scénář
- 1993 – Бакхус (Backanterna), režie, scénář
- 1997 - В близкости кловна, (Larmar och gör sig till)
- 2003 - Сарабанда (Saraband)
Література
едітовати- 1987 - Laterna Magica, автобіоґрафія
- 1990 - Образы (Bilder), філмоґрафія
Жерела и одказы
едітовати- Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. ISBN 5-88500-001-8.
- Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.
Референции
едітовати- ↑ Украинский советский энциклопедический словарь, том 1, с. 172.
- ↑ Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.