Відкрити головне меню
Евмений Иванов Сабов

Євменій Сабов (*1. октобра 1859, Вербяж - †3. новембра 1934, Севлюш (теперь Виноградів)) - русиньскый културный дїятель, ґрекокатолицькый священик, педаґоґ.

БіоґрафіяРедагувати

Штудовав на ґімназіях в Ужгородї, Мукачеві, Пряшові і Левочі. Ужгородьскый богословецькый семінарь закінчів в року 1881 і за священика высвяченый 1885. Спочатку служыв в Арданові в роках 1887-98 быв професором російского язык і літературы на ужгородьскій ґімназії. В 1898 ся переселив до Севлюша, де ся став архідіаконом. Было то потім як програв бой за захованя русиньского языка на середнїх школах. архідіаконом быв і од року 1917 в Уґочі. Быв єден з першых, котрый декларовав самобытность Русинів од Росіян ці Українцїв. По припоїню Підкарпатьской Руси к Чеськословеньску выступав проти дїйствованю україньскых еміґрантів в школах ці обществах. 1. юна 1930 быв на нёго учіненый атентат з україньской терорістічной орґанізації УВО, в котрого резултатї быв Сабов тяжко раненый.

ТворчостьРедагувати

 
Популарна граматика з року 1924

Написав популарны учебникы ґраматікы і історії Русинів. Ёго Христоматія была єдиным познанём старой русиньской літературы того часу.

  • Русская грамматика и читанка к изучению литературного языка угрорусских — 1890.
  • Христоматія церковно-славянских и угро-русскихъ литературныхъ памятниковъ — Ужгород, 1893.
  • Egyházi szláv nyelvtan — 1894.
  • Грамматика русскаго языка — 1924.
  • Очерки литературной деятельности и образования карпаторуссов — 1924.

ЛітератураРедагувати