КСУТ

Културный сполок Украинцьох

КСУТ, абревиатура од Культурний Союз Українських Трудящих (по украинскы), Kultúrny zväz ukrajinských pracujúcich (по словацкы) — сполоченська народностно-културна организация «украинскых працуючых Чехословакии», котра была створена в добѣ повойновой украинизации.

КСУТ
Наступник СРУСР
Взник 1954 мая 29-30
Заник 1990 януара 20
Члены до 10 000 особ
Урядный язык украинскый

Проблема народностного означѣня едітовати

Наперек тому, же од року 1945 карпаторусинске обывательство Пряшовщины официално ся называло «украинскыма працуючыма», сельске обывательство ся чуло Русинами, интелигенция звязовала людове означѣня руськый з понятьом русскый, але владны и сполоченскы функционеры прияли новый комунистичный порядок и на означѣня того обывательства хосновали етноним украинскый.[1] КСУТ во своей чинности слѣдовав установленому порядку, аж по падѣ комунистичного режима во своей наступницкой организации зачав хоснованя новой назвы народности — Русины-Украинцѣ.[2]

Взник и заник организации едітовати

В роках 1949–1953 комунистична партия ЧСР, што пришла ку владѣ в року 1948, зачала заводжовати перемѣны, котры мали великый вплыв на Русинох: колективизация земледѣлства, заказ Грекокатолицкой Церкви, украинизация.[3]

29.–30. мая 1954 в Пряшовѣ одбыла ся закладаюча конференция КСУТ, на котру пришли 400 делегатох и гостей.[2]

В року 1989 упав комунистичный режим, и в Чехословакии ся зачала ширити слобода в информованю и групованю, и так взникають организации, котры зась мали служити интересам Русинох. Ку материнскому русинскому языку ся зачинають вертати авторы, котры за комунистичного режиму были «украинскы поеты ЧССР».[3]

КСУТ, котрый теперь уже не мав свого дозорцю и напрямователя, стратив велику часть членства, мусѣв ся реформовати на новых принципах. 20. януара 1990 делегаты дванадцятой конференции КСУТ выголосили себе «всенародним з'їздом русинів-українців» и переменовали организацию на «Союз русинів-українців Чехословаччини». Далша реформа мусѣла настати в року 1993, коли Чехословакия заникла.[2]

Фунгованя организации едітовати

Засяг
Организации КСУТа были в окресах, де компактно бывали Русины, але тыж в Кошицях, Братиславѣ и Празѣ, их число в часѣ найвешого розцвѣту было до 280, а членство до 10 000 особ.[2]
Язык
Главна функция была ширѣня украинской културы меджи Русинами (украинизация). В роках 1954–1961 каждорочно фунговали 200 кружкы украинского языка.[2]
Выдавательство
КСУТ выдав понад 380 публикаций. Регуларно ся выдавали периодикы: Нове життя, Дружно вперед (од 1951), Дукля (од 1953).[2]
Мѣстна култура
КСУТ организовав фестивалы, научны конференции, семинары и подобны масовы подъятя, котры приспѣвали ку захованю мѣстной културы, традиций, познаню истории.[2]
Критика
Украинскы пишучы авторы переважно славили комунистичну партию, СССР и Украину, были далекы од реалного живота Русинох. Аж коли настав помягк 60-х рокох, доткнуло ся то и КСУТа: Нове життя завело регуларны русинскы стороны, вышли в свѣт и окремы публикации по русинскы, але в них ся фурт выказали проблемы, выплываючы з граматичных и лексичных роздѣлох меджи двома языками, котры в каждом припадѣ все были зигнорованы на хосен украинского языка.[3]
Подробнѣйше о проблемах языковых роздѣлох
Уведеме еден приклад, якый ся зъявльовав найчастѣйше: в словѣ «быти», лем жебы уникнути фонемѣ «ы», якой нѣт в украинском языку, тоту фонему замѣняли фонемов «и», причом вызнам слова цѣлком иншый... А, може, найпарадокснѣйшый е факт, же на конци каждой такой збѣркы украинске выдавательство, яке мало выдавати литературу, главно, про мѣстного читателя, Русина, публиковало тзв. «Словник малозрозумілих слів», в яком ся высвѣтльовали, толковали русинскы слова по украинскы (!!!). И з того было видѣти, якый е роздѣл меджи русинскым и украинскым языком, як и тото, же стотожньовати ся нияк не дадуть...

Анна Плѣшкова, Муза спід Карпат, с. 18.


Жерела и одказы едітовати

  • Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. ISBN 978-80-89046-97-3
  • Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 (по украинскы)
  • Муза спід Карпат. (Зборник поезії Русинів на Словеньску). Зоставила ПгДр. Анна Плїшкова. — Пряшів: Русиньска оброда, 1996. ISBN 80-88769-15-9 (по русинскы)

Референции едітовати

  1. Magocsi, Paul Robert, с.404.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина, сс. 189–190.
  3. 3,0 3,1 3,2 Анна Плїшкова: Муза спід Карпат, вступ, сс. 16–18.