Едмунд Еган, мад. Egán Ede; *13. юл 1851, Чактурня, Мадярске кральовство — 20. септембер 1901, недалеко Унгвара — мадярскый урядник, фахман в организации земледѣлства.[1][2][3]

Едмунд Еган
мад. Egán Ede
Чинность державный урядник в земледѣлствѣ
Горожанство Мадярьско
Уроджѣня юла 13, 1851(1851-07-13)
Чактурня, Мадярске кральовство
Упокоеня септембра 20, 1901 (50 р.)
недалеко Унгвара, Мадярске кральовство
Причина смерти наятое забивство
Похованя Бернштайн
Брат, сестра Lajos Egan
 Едмунд Еган на Вікіскладѣ
VIAF:84084425; NLKR/NLC:jn20020328007; GKG:/g/122f2d_h;

Биография едітовати

Походжѣня и штудии едітовати

Походив з рода ирскых емигрантох.[1] Его отець Еде (Едвард) Еган ст. (1816-1880),[4] быв фахман в скотарствѣ и купив маеток Бернштайн в Бургеландѣ, мад. Borostyánkő, де передав свому сыну первы основны познаня в своем фаху. По штудиях на высшых школах и практицѣ в розличных нѣмецкых, чешскых и мадярскых газдовствах Еде (Едвард) Еган мл. од року 1883 став ся ведучым новоствореной Штатной иншпекции з выробы молочной продукции на министерствѣ земледѣлства.[3]

Урядницка чинность едітовати

Выступовав з публикациями и рефератами, пропагуючи прогресивны и ефективны способы газдованя, а уже за первы три рокы резултатом его чинности были около 400 газдовств з понад 6000 коровами, котры при вкладеном милионѣ давали рочный зыск пол-милиона форинты. Зачала процвѣтати продукция сыру. Найцѣннѣйше было, же в полонинскых газдовствах, переважно в жупѣ Мараморош, штатистично потвердив, же полонинскы травы, климатичны и географичны условия ничим ся не уступають швайчарскым.[5]

Родина едітовати

В септембрѣ 1878 побрав ся з Ержебет Кригер,[6] котра мала маеток Шлоссево в западной Пруссии. В маю року 1890 лишив державну службу, и одышов, жебы упорядковав газдовство в маетку своей жены. В знак вызнаня его заслуг Их Высочество Франц Йозеф даровали му немешскый ранг з призвиском Бороштянковскый, мад. Borostyánkeői.[5]

Комисарь Верховинской акции едітовати

  Подробно см.: Верховинска акция

Ещи раз быв быв покликаный до державной службы в року 1897, коли влада потребовала компетентного организатора аграрной выробы, жебы рѣшити проблемы худобности и упадка газдовства в Угорской Руси. Проблему означив епископ Юлий Фирцак, котрый подав владѣ Меморандум.о спомоганю материалного и духовного процвѣтаня русинского обывательства в подножу сѣверовыходных Карпат. Еган, котрому было уложено рационализовати газдовство жупы Берег, перештудировав ситуацию и вызначив, же русинскы газды суть выжераны лихварями, котрых евфемично называть «шефтарями», «чужинцями»,[7] и наплановав систему державной помочи, закладаня кредитных и засобовых кооперативох, вылѣпшѣня скотарства, новых заробковых можностей, котра уже в куртом часѣ указала свою ефективность. Тота програма была вшак критикована як антисемитска, ей активисты были нападаны, а сам Еган быв забитый на дорозѣ з Унгвара до Середнього. На его погребѣ зобрали ся около 12 тысяч жалобных.[2] На другый день по забивствѣ в пресѣ зачали ширити верзию, же тото было самогубство.[8] Поет Ендре Ади 21. септембра в новинцѣ Nagyváradi Napló писав односно самогубства, же такый конець «шокуючый и тяжко го мож было чекати од Егана, котрый быв сама енергия и дѣя»,[9] успѣшного чоловѣка и отця трьох дѣтей. Забивця не быв найденый, а Верховинска акция потихы умерла в бюрократичных коридорах. Критика Егана продовжать ся доднесь, кедь не его економичной програмы, та придруженой културной програмы, цѣль котрой, подля критикох, была завойовати довѣру Русинох и цѣлком их змадяризовати.[3][10][11]

Жерела и одказы едітовати

  • Kenyeres Ágnes, ред.. Egán Ede. // Magyar életrajzi lexikon; Budapest: Akadémiai. 1967. http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC03609/03648.htm. [перевірено 2021-07-16].  мад.
  • Egán Ede (borostyánkeői) // Révai nagy lexikona. 6. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1912. 151. old. мад.
  • Szinnyei József. Egán Ede (borostyánkeői), országos tejgazdasági felügyelő. // Magyar írók élete és munkái. http://mek.oszk.hu/03600/03630/html/e/e04561.htm. [перевірено 2021-07-16].  мад.
  • Павло Артемишин. Місія Егана. Локальна історія. https://localhistory.org.ua/texts/statti/misiia-egana/. [перевірено 2021-07-17].  укр.
  • Магочій, Павло Роберт: Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848–1948/. Поличка "Карпатського Краю" №3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 0869–0782. С.48.
  • Іван Поп: Еган Едмунд (Egán Ede) // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. С. 210

Референции едітовати