Дінозавры (по лат. Dinosauria — з ґрецького δεινός — «страшный» і σαῦρος — «ящурка») — надряд плазунїв, якы, подля теоріі еволуціі, жыли 235-65 млн. років тому в мезозойскій ерї (тріасовый, юрьскый і крейдовый періоды), аж до масового вымераня 65 млн. років тому. Они были ґрупов быдел, котры доміновали на суші. Описаных понад 1000 видів. Жыли на вшыткых контінентах. Лучать ся на 2 ряды: птахотазові (Ornithischia) і ящуротазові (Saurischia), остатнї, найдостовірнїше, были предками птахів (даякы мали опірїня і, мож, были теплокровныма. Довжина різных видів колысала од 35 см до 35 м, вага — од 110 ґрамів до понад 100 т.

Реконштрукція стеґозавра в «Юрьскім Парку» в Балтові (Bałtów), Польща

Птахы — найдостовірнїшы нащадкы дінозаврів, і у векшынї сучасных класіфікації їх односять до дінозаврів. Зато традічно дінозаврами зовуть дінозаврів-нептахів. Дінозавры входять до ґрупы архозаврів. Їх найблизшыма предками (окрім птахів) суть крокодилы тай вымерлы текодонты і птерозавры.

Тыж посмоть едітовати

Жрідла едітовати

  1. Динопедия - найвекша енціклопедія дінозаврів русс.
  2. Девид Бёрни. Иллюстрированная энциклопедыя:динозавры. —- ООО «Издательство Астрель», 2002.— 222стр. русс.
  3. DINOWEB - світ прадавніх плазунів. русс.

Референції едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Динозаври на україньскій Вікіпедії.

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.