Вѣра Баганич

Вѣра Баганич, за мужом Віра Степанівна Гамага укр.; *5 апрѣль 1937, Воловець, Подкарпатска Русь, нынѣ Закарпатска область, Украина – †22. марец 2018 — украинска спѣвачка, фолклористка. Заслужена артистка Украины (2017). Честна обывателька Воловця.

Засл. артистка Вѣра Баганич
фото
Закладны информации
Оригин. имя	Гамага Віра Степанівна укр.
Уроджѣня	апріля 5, 1937(1937-04-05) Воловець
Упокоеня	марца 22, 2018 (80 р.) Ужгород
Жанры	балада
Занятя	спѣвачка

Биография

Походжѣня и штудии

Родила ся в многодѣтной родинѣ, де од родительох здѣдила музикалный талент. В року 1953 выграла областный конкурз народной умѣлецкой творивости, в року 1960 — достала диплому І. ступня на републичном конкурзѣ. Учила ся на курзах при Львовской култпросвѣтной фаховой школѣ (1956), закончила Хустску култпросвѣтну умѣлецку школу (1973–1976).

В Закарпатском хорѣ

Рок 1961 став ся про Вѣру Баганич судьбоносным. Головный диригент державного заслуженого Закарпатского народного хору Михайло Кречко припросив спѣвачку до свого колективу, де она нараз ся стала еднов з ведучых солисток але ай доповнила репертоар музичным фолклором Воловеччины. Тоты спѣванкы, котры од ней записав Володимир Гошовскый, трафили до его зберькы Украинские песни Закарпатья (Москва, 1968), достали далшу сценичну актуализацию в обробках Дезидерия Задора, Иштвана Мартона, Михайла Кречка ай иншых. Вѣра Баганич мала тяг ку драматичным образам ай людовой баладѣ. Ей глубокый алтовый тембр бездоганного голоса и велика емоционалность глубоко проникали в душу слухаючых.

Въедно з хором концертовала по цѣлому Совѣтскому Союзу и Европѣ. В року 1966 побрала ся, ей муж, Олександр Гамага быв з Житомирской области, колега по хору, по року им ся родив сын Тарас. В року 1977 Вѣра Баганич перестала быти солистков. Етнографизм и людова спѣванка, смутны балады з ей репертоару зачали быти непотребными. Совѣтска доба потребовала фиглярны и веселы коломыйкы за новый щастливый живот. Вѣра Баганич тото прияла за высмѣх, нараз хотѣла лишити сцену, але щи кус зостала. Проспѣвала як проста хористка ещи два рокы, але пак уж не вытримала.

Ренесанция

Наступны 18 рокы (1979–1997) служила в готелю «Інтурист-Закарпаття» и не спѣвала. Але наконець ся вернула до музичного умѣня и сцены. Выступала зоз карпатскыма баладами в Чехии, Словакии, Польщи, Мадярщинѣ ай Румынии. Зберала и записовала фолклор и популаризовала го на сценѣ, выдала зберьку людовых спѣванок «Співає Віра Баганич» (2001). В року 2012 вызнаменана дипломов и честным вызнаньом V. Всесвѣтного бойковского фестивала, стала ся членом творчого сполку «Письменники Бойківщини».

Жерела и одказы

• Клара КОНТРАТОВИЧ (05 травня 2007). Закарпатська співачка Віра Баганич: Її пісня — її доля. Інтернет-видання «Закарпаття онлайн». https://zakarpattya.net.ua/News/8710-Zakarpatska-spivachka-Vira-Bahanych:-Ii-pisnia-—-ii-dolia-. [перевірено 2022-03-07]. укр.
• Віра МАДЯР-НОВАК. Талановита виконавиця балад і збирач фольклору Віра Баганич відзначила 80. in Головний редактор Мирослава ГАЛАС.. Газета «Новини Закарпаття». Ужгород, 11.04.2017. http://novzak.uz.ua/news/talanovyta-vykonavycya-balad-i-zbyrach-folkloru-vira-baganych/. [перевірено 2022-03-07]. укр.
• Т. І. Росул: Баганич Віра Степанівна //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. С. 19
• Маріанна ШУТКО (October 13, 2017). «Я народилася, щоб співати!», – каже заслужена артистка України Віра Баганич. USA & Canada: "Ukrainske SLOVO" Newspaper. https://www.ukrslovo.net/ludi_ta_rechi/29523.html. укр.