Барбареумрусинска семинария при храмѣ св. Варвары во Вѣдню,[1] официалнов назвов лат. Regium Generale Seminarium Graeco-Catholicum Viennae ad Sanctam Barbaram (Кральовска обща грекокатолицка семинария при св. Варварѣ).[2]

Barbaragasse — комплекс будов на Postgasse 8, 10 и 12 з поштов и бывшым абашством св. Варвары и церквов св. Варвары; архитектор Пол Шпренгер, ставба з рокох 1849-1854

Семинария Барбареум была отворена при подпорѣ императрицѣ Марии Терезии и была чинна в роках 1774–1784. Зоз вшиткых 46 мѣст были 11 мѣст зарезервованы про семинаристох з з Мукачовской епархии, 6 про Перемышльску епархию а 6 про Крижевску епархию. Шестеро абсолвенты Барбареума ся стали епископами, десятеро — универзитныма професорами и професорами богословия в семинариях, восьмеро — ректорами семинарий и еще десятеро — писателями.

Финансованя Барбареума было еднов частьов на йезуитах, а другов частьов на епархиях, з котры приходили штуденты, пропорцийно их числу. Наука держала 7 рокы, а штуденты учили ся на Вѣденьской универзитѣ грецкый и нѣмецкый языкы, а в самой семинарии — теологичны дисциплины.[3]

По закрытю Барбареума (1784) в роках 1803 – 1848 подкарпатскы штуденты мали можность учити ся во вѣденской семинарии Штадтконвикт под контролов пароха церквы св. Варвары.[2]

Еще раз быв Барбареум чинный в роках 1852 – 1892, а пак остаточно быв роспущеный цѣсарьскым декретом.[4]

Жерела и одказы едітовати

  • Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 3. Vyd. J. Otto. V Praze, 1890. чеш. С. 287
  • Богдан Горбаль, Павло Роберт Маґочій: Барбареум //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. Сс. 41–42.
  • Стеблій Ф. Ш.: Барбареум //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. ISBN 966-00-0632-2 2003 Том 1. ISBN 966-00-0734-5 укр. С. 184
  • Барбареум. Українська католицька енциклопедія. http://catholicencyclopedia.in.ua/barbareum. [перевірено 2020-05-16]. укр.

Литература едітовати

  • Plöchl W., St. Barbara zu Wien: die Geschichte der griechisch-katholischen Kirche und Zentralpfarre St. Barbara (2 vols), 1975. нѣм.

Референции едітовати

  1. Ottův slovník naučný, том 3, с. 287
  2. 2,0 2,1 Богдан Горбаль, Павло Роберт Маґочій
  3. Стеблій Ф. Ш.
  4. Українська католицька енциклопедія.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Barbareum на польскій Вікіпедії.