Александер Маркуш
Алекса́ндер Ма́ркуш, укр. Маркуш Олександр Іванович, * 2. новембер 1891, Хуст, Мадярске кральовство – † 27. октобер 1971, Хуст, Украина — писатель, педагог, фолклориста.[1][2][3][4]
|
Александер Маркуш | |
|---|---|
| |
| фото | |
| Уроджѣня | новембра 2, 1891 Хуст, Мадярске кральовство |
| Умертя | октобра 27, 1971 (79 р.) Хуст, Украина |
| Погреб | Хуст, Замкова гора |
| Псевдоним | А. Хустский, Дѣдъ Марко, М. Товчок[1] |
| Занятя | писатель |
| Язык творох | русинскый, украинскый |
| Горожанство | Мадярске кральовство, Чехословакия, Украина |
| Час творбы | 1922–1971 |
| Жанры | мала проза, фолклор |
| Супруг(а) | Анна Маркуш, родж. Ку́биньи |
| VIAF:30808083; LCCN:n79013212; FAST:1439156; OL:OL6123740A; GKG:/g/11cfjq5my; ЕСУ:62476; | |
Биография едітовати
Походив з родины желѣзничаря Ивана Маркуша, што быв з католицкого мадярского рода з Ардяла. Зачаточну и основну школу закончив в Хустѣ, за тым абсолвовав учительску семинарию[5] в Сигетѣ (1906–1910) и в року 1910 зачав свою 30-рочну педагогичну роботу як учитель мадярской зачаточной школы в Тячовѣ. Директор школы Ша́ндор Ку́биньи вдячно прияв молодого учителя, поселивши его у себе як квартильоша. Восени 1911 Александер побрав ся з дѣвков директора Аннов Ку́биньи з котров щастливо прожили 60 рокы сполочного живота и выростили трое дѣти. В часѣ Первой свѣтовой войны забрали го до войска, нич не помогло, ни знакомства тестя в Тячовѣ, ни авторитет дѣда Ку́биньи, што быв познатый банкарь, ни то, же молодый учитель мав уже трое дѣти. Але зато служив в Нѣредьгазѣ при штабѣ яко товмач, а в року 1917 вернув ся до родной школы.[4]
В чехословацкой добѣ, в року 1922, екстерно склав испыт и зыскав диплому учителя украинского языка.[3] Так годен быв прияти позваня директора тячовской горожанкы емигранта Ярослава Венецкого и выучовати там украинскый язык, землепис, историю и природопис, а од 1. октобра 1923 достав уряд школного инспектора Тячовского округу.[4]
В другой мадярской добѣ 16. марца 1939 быв арештованый, але по трьох мѣсяцях выпущеный въедно з иншыма украинофилами подля амнестии.[1] Але як политично несполягливый, не мав право учительовати, ани жити в Тячовѣ, зато перешов до Хусту, а быв под полицийным дозором.[3] Жив з перекладох мадярскых авторох Калмана Миксата, Мора Йокаи, Ференца Герцега, Гейзы Гардоньи, а тыж з пасѣкы в Лазах, котру достав од тестя.[4] Од року 1941 активно сполупрацуе з Подкарпатскым Обществом Наук и выдавать ряд книг.[1]
Творба едітовати
В роках 1922–1938 выдавав и редаговав журнал "Наш родный край", склав и выдав аж 23 читанкы, учебникы и приручкы про школы, як украинскы, так и мадярскы, дакотры з них в сполуавторствѣ. В чехословацкой добѣ выдав тыж збѣрку повѣдань "Вымѣряли землю" (1925).[3][1]
В роках 1941–1944 выдав збѣркы "Ирину засватали" (1941), "Коровку гнали" (1943), "Юлина" (1942), де указав тяжку социальну ситуацию и духовный свѣт прощавы. Од року 1945 быв обвиненый з национализма и выключеный з литературного процеса. До литературы ся вернув по смерти Сталина и зачав писати в штилу соцреализму: збѣркы повѣдань "Марамороські оповідання", 1956; "Лист матері", 1963; "Світанок Тисі усміхнувся", 1966; повѣсть "Мрійники", 1961; збѣрка "Дорога в Широке", 1978. Зберав и публиковав фолклор — народны казкы, переказы (едиция "Подкарпатскѣ народнѣ казки", т. 1 — 3, 1941 — 43; "Стариннѣ замки Подкарпаття", 1943).[3][1][2]
Интересны факты едітовати
- Александер Маркуш добрѣ знав мадярскый, нѣмецкый, русскый, словацкый, украинскый, чешскый языкы.[2]
Жерела и одказы едітовати
- В. В. Ґабор. Маркуш Олександр Іванович. // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=63796. [перевірено 30.10.2021].укр.
- Іван Поп: Маркуш Олександр (Маркушъ Александеръ) //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр.
- М. Савчук (05.03.2016). Відомий письменник, педагог Олександр Маркуш на Тячівщині. "Дружба", інформаційний вісник Тячівщини. https://druzhba.uz.ua/news/tyachiv/suspilstvo/360-vidomyi-pysmennyk-pedagog-oleksandr-markush-na-tiachivschyni.html. [перевірено 2021-10-30]. укр.
- Хланта І. В: Дем'ян Лука Васильович. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр.
- Маркуш Александер. Русинська Веб-книга. https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-podkarpatja/markush-aljeksandjer/. [перевірено 2021-11-03].