Євменій Сабов

Євменій Сабов (мад. Szabó Eumén, *1. октобра 1859, Вербяж – †3. новембра 1934, Севлюш, теперь Виноградово) — русиньскый културный дїятель русиньской орьєнтації, ґрекокатолицькый священик, педаґоґ.

Євменій Сабов Евмений
мад. Szabó Eumén
Евмений Иванов Сабов
Чинность	писатель, католицький священник, публіціста, педагог, педагог, автор підручників
Сфера	церковне служіння, творче та професійне письмо, публіцістіка, політична діяльність, освіта
Уроджѣня	октобра 1, 1859(1859-10-01)
Вербяж, Мадярске кральовство
Упокоеня	новембра 3, 1934 (75 р.)
Севлюш, Подкарпатска Русь, Чехословакия
Ошкола	Ужгородьска ґрекокатолицька учітельска семінарія (1877; 1881)
Членство	Общество св. Василія Великого, Общество Александра Духновича
VIAF:188549969; GND:1089508379; NLKR/NLC:js2014843676; GKG:/g/11x985xfr;

Біоґрафія

Родина

Походив з русиньской родины, знамой своїма патріотічныма традіціями: ёго стрыко быв знамый педаґоґ Кіріл Сабов, хрестный отець – історік Іван Дулішковіч.

Штудії

Штудовав на ґімназіях в Ужгородї, Мукачеві, Пряшові і Левочі. Пак закінчів Ужгородьску ґрекокатолицьку багословску семінарію (1877 – 1881). За священика высвяченый року 1885.

Служба

Спочатку недовгій час служыв в Арданові, дале в роках 1887-98 быв менованый професором «руського» (русиньского) языка і літературы на Ужгородьскій ґімназії.

В року 1898 з причины підломленого здоровля переселив ся до Севлюша, де аж до своёй смерти служыв священиком грекокатолицькой парафії, а од року 1917 и архідіаконом Уґочі.

Найподробнїйше выклав біоґрафію Євменія Сабова его сочасник літературознатель Недзільскій, котрый обяснив велику ёго авториту меджи Русинами. Сабов ниґда не быв демаґоґом и радикалом, радовав ся найменшому русиньскому успіху и все розумів, же векшинова народность, Мадяре так исто усилуе ся ку свому културному розвою и мать на то право. При тому быв оптімістом, в найтяжшой добі упадка русиньской інтеліґенції без унылости и росчарованя віровав, же народностный дух, закладеный в глубинї народа, заставить інтеліґенцію вернути ся ку народностному животу.

„	Граматика Евменія Сабова з русскым етимологичным правописом была схвалена мадярсков владов як офиціалный школный учебник, так исто было то и во вшиткых русинскых школах Пряшовского края... В медживойню быв Евменій Сабов найвплывнїйша постава русофилского табору в Подкарпатской Руси.	”
Оригиналній текст Граматика (і правопис російський етимологічний) (Євменія) Сабова були ухвалені угорським урядом для шкіл, граматика була теж урядовим підручником руської мови в усіх українських школах Пряшівщини... У міжвоєнні роки Сабов був найвпливовішою особою русофільського табору на Закарпатті. Володимир Кубийович, Енциклопедія українознавства

Народностна робота

Є. Сабов быв едным из закладателів и найактивнїйшых сполупрацівників ґазеты «Наука», дописователём «Карпаторусскаго Вѣстника» (Ужгород), америцкых выдань «Просвѣта» и «День». Дакоторы ёго статї печатали ся в ґазетѣ «Русскій Вѣстникъ» (Ужгород) и журналї «Карпатскій Свѣт» (Ужгород). Активно ся участнив в роботї Общества Св. Василія Великого, в организації выдавательства Уніо.

В року 1923 быв выбраный на чоло Общества Александра Духновича, а в року 1926 — ёго дожывотным предсїдателём.

Быв єден з першых, котрый декларовав самобытность Русинів од Русів ці Українцїв. По припоїню Підкарпатьской Руси к Чеськословеньску выступав проти дїйствованю україньскых еміґрантів в школах ці обществах. 1. юна 1930 быв на нёго учіненый атентат членом україньской орґанізації ОУН Ф. Тацинцём, в котрого резултатї быв Сабов тяжко раненый.

Творчость

Популарна граматика з року 1924

Написав популарны учебникы ґраматікы і історії Русинів. Ёго Христоматія была єдиным познанём старой русиньской літературы того часу.

• Русская грамматика и читанка к изучению литературного языка угрорусских — 1890.
• Христоматія церковно-славянских и угро-русскихъ литературныхъ памятниковъ — Ужгород, 1893.
• Egyházi szláv nyelvtan — 1894.
• Грамматика русскаго языка — 1924.
• Очерки литературной деятельности и образования карпаторуссов — 1924.

Занимателны факты

• Крестным отцьом Евмения Сабова быв познатый историк Иван Дулишкович.
• Подля историка Ивана Попа, граматику Евмения Сабова з року 1924 написав не Сабов, але учитель из Мукачова, российскый политичный емигрант Александр Григорьев.
• Евмений Сабов писав и выдавав тыж и «простонародны» книжочкы: молитовник Ангел-хранитель (1891), брожуру Что за край Бразилія? (1897, про тых, котры ладили ся емигровати).

Жрідла

• Данилюк Д. Д.: Сабов Євменій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. ISBN 978-966-00-1290-5. укр. С. 413.
• Володимир Кубийович (ред.): Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. Т. 7, с. 2680.
• Евгеній Недзѣльскій: Очеркъ карпаторусской литературы — Ужгородъ: Подкарпаторусскій Народопросвѣтительный Союзъ, 1932 — 292 c.
• Иван Поп: Сабов Евмений. //Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. ISBN 966-7838-23-4 рус. С. 334.
• Іван Поп. Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury — Прага: Libri, 2008. — 1200 екз.. — ISBN 978-80-7277-370-1.
• Іван Поп: Сабов Євменій. // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. Сс. 673 – 674.
• Хланта І. В.: Сабов Євменій Іванович (Є. Іванов) //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. Сс. 289 – 290.

Одказы

• Іван ПОП. 2019: 160 років од народжіня і 85 рокiв од смерти Євменія Сабова. in А. З. (переклад). http://www.cms3.rusynacademy.sk/?30-9-2019-160-років-од-народжіня-і-85-рокiв-од-смерти-Євменія-Сабова. [перевірено 2019-09-30]. 
• Тетяна ЛІТЕРАТІ. Втрачений Ужгород: як у 1930 році студент стріляв у священика (по uk) (ФОТО). https://prozahid.com/vtrachenyj-uzhhorod-iak-u-1930-rotsi-student-striliav-u-sviashchenyka-foto/. [перевірено 2019-10-24].