Галичина: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: '''Галичина́''' ({{lang-pl|Galicja}}, {{lang-de|Galizien}}, {{lang-ru|Галиция}}) — історична область<ref>країна...
(Не є роздїлне)

Ревізія 16:06, 28 авґуста 2016

Галичина́ (пол. Galicja, нїм. Galizien, рос. Галиция) — історична область[1] у західній Україні та південно-східній Польщі. Займає території сучасних Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської (крім північної частини) областей України і Підкарпатського, Малопольського та південної частини Сілезького воєводств Польщі. Згідно з Енциклопедією Українознавства, в етнографічних межах має площу 55700 км².[2]

Назва «Галичина» походить від містечка Галич — столиці Галицького князівства. З XIII століття історичним, політичним та культурним центром краю прийнято вважати місто Львів. Серед інших найбільших міст Галичини є Краків, Івано-Франківськ (раніше Станиславів), Тернопіль, Ряшів, Тарнів, Дрогобич, Калуш, Стрий, Трускавець, Борислав, Самбір, Перемишль, Ярослав, Коломия, Золочів, Чортків, та ін.

За національними ознаками поділяють на Східну (українську) та Західну (польську) Галичини. Межа поміж Східною і Західною Галичиною пролягає по річці Сян. Центром Західної Галичини вважається місто Краків. Межі Східної Галичини загалом збігаються з кордонами Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), проголошеної 1 листопада 1918 року.

У межах Галичини виділяють культурно-етнографічні регіони: Західне Поділля, Опілля, Наддністрянщина, Підгір'я, Покуття, Надсяння, північні частини Бойківщини, Гуцульщини та Лемківщини. За діалектними, етнографічними особливостями Галичина — регіон неоднорідний. Зокрема, на теренах краю побутують наддністрянський, бойківський, покутсько-буковинський, надсянський та лемківський говори.

В історії Галичина мала як свою державність так і перебувала у складі різних держав, серед них Галицьке князівство (1084—1199), Галицько-Волинське князівство (1199—1349), Королівство Польське (1385—1569), Річ Посполита (1569—1772), Королівство Галичини та Володимирії — коронний край, складова частина Габсбурзької монархії (1772—1804), Австрійської імперії (1804—1867) і Австро-Угорщини у 17721918 роках, Західноукраїнська Народна Республіка (1918—1919), Українська Народна Республіка (1919), Польська Республіка (1919—1939). Після Другої світової війни Галичина є розділена кордонами на західну у складі Польщі та східну у складі СРСР (до 1991 року) і України (з 1991 року).

Через часткову лібералізацію національної політики у Австро-Угорщині після «Весни народів» 1848 року Галичина стала осередком розвитку української культури, літератури та науки, у той час як в підросійській Україні (у складі Російської імперії) проводилася політика жорсткої русифікації і дискримінація української культури. Через це Галичину часто називають «Українським П'ємонтом».

  1. країна — такий термін вжитий в ЕУ, С. 343
  2. Галичина… — С. 343.