|
'''Нація''' (латиньскы ''natio'') є громада людей, якы ся голосять к той самій [[народность|народности]]. Точне і обще прията дефініція понятя нація не є.{{fact}} Гевтым терміном ся в різных країнах і языках выдрізняють начісто іншы соціалны орґанізмы. Особливо ся так выдрізнять міджі ''політічнов'' тай ''етнічнов'' націов.
'''На́ція''' ([[Латинська мова|лат.]] ''natio'' — плем'я, народ) — полісемантичне (багатозначне) поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот [[Індустріальне суспільство|індустріальної епохи]]. Існують два основні значення терміна<sup>[[Нація#cite note-.D0.9D.D0.B0.D1.86.D0.B8.D1.8F-1|[1]]]</sup>:
* Політична спільнота громадян певної [[Держава|держави]] — політична нація (нація-держава) — це сукупність політично суб'єктивних громадян,що здійснюють колективні національні інтереси через механізм власної політичної організації — національної держави. Нація визначається, як основний державотворчий елемент, джерело державної влади та носій державного суверенітету. Часто вживається як синонім терміну держава, коли мається на увазі її населення, наприклад для посилання на «національні» університети, банки та інші установи.
* Етнічна спільнота ([[етнос]]) — спільнота, яка має спільне історичне походження, з єдиною [[Мова|мовою]] і [[Самосвідомість|самосвідомістю]] (як особистим відчуттям «національної ідентичності» так і колективним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших), власною державністю або прагненням до її створення. У цьому значенні фактично є синонімом терміну [[народ]]<sup>[[Нація#cite note-.D0.9D.D0.B0.D1.86.D0.B8.D1.8F-1|[1]]]</sup>.
== Дефініція означіня нація ==
== Зміст ==
* [[Нація#.D0.92.D0.B8.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F .D0.BD.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.97|1Визначення нації]]
** [[Нація#.D0.A1.D0.BF.D1.96.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C .D0.BF.D0.BE.D1.85.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F|1.1Спільність походження]]
** [[Нація#.D0.A1.D0.BF.D1.96.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C .D0.BC.D0.BE.D0.B2.D0.B8|1.2Спільність мови]]
** [[Нація#.D0.A1.D0.BF.D1.96.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C .D0.BA.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B8|1.3Спільність культури]]
** [[Нація#.D0.A1.D0.BF.D1.96.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C .D1.80.D0.B5.D0.BB.D1.96.D0.B3.D1.96.D1.97|1.4Спільність релігії]]
** [[Нація#.D0.92.D0.BE.D0.BB.D1.8E.D0.BD.D1.82.D0.B0.D1.80.D0.B8.D1.81.D1.82.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B8.D0.B9 .D0.BF.D1.96.D0.B4.D1.85.D1.96.D0.B4|1.5Волюнтаристський підхід]]
* [[Нація#.D0.86.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.8F .D0.BF.D0.B8.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F|2Історія питання]]
** [[Нація#.D0.92 .D0.B4.D0.BE.D1.96.D0.BD.D0.B4.D1.83.D1.81.D1.82.D1.80.D1.96.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.83 .D0.B5.D0.BF.D0.BE.D1.85.D1.83|2.1В доіндустріальну епоху]]
** [[Нація#.D0.9F.D0.BE.D0.BD.D1.8F.D1.82.D1.82.D1.8F .D0.BD.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.97 .D0.B7 .D1.80.D0.BE.D0.B7.D0.B2.D0.B8.D1.82.D0.BA.D0.BE.D0.BC .D0.BA.D0.B0.D0.BF.D1.96.D1.82.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B7.D0.BC.D1.83|2.2Поняття нації з розвитком капіталізму]]
** [[Нація#.D0.9F.D0.BE.D0.BD.D1.8F.D1.82.D1.82.D1.8F .D0.BD.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.97 .D0.B2 .D0.A0.D0.B0.D0.B4.D1.8F.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D1.96.D0.B9 .D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.97|2.3Поняття нації в Радянській політології]]
** [[Нація#.D0.97.D0.B0.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F .D0.BD.D0.B0.D1.86.D1.96.D0.BE.D0.BD.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.BE.D1.97 .D1.81.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.BE.D0.BC.D0.BE.D1.81.D1.82.D1.96 .D0.B2 .D0.84.D0.B2.D1.80.D0.BE.D0.BF.D1.96|2.4Зародження національної свідомості в Європі]]
** [[Нація#.D0.9F.D0.BE.D0.BD.D1.8F.D1.82.D1.82.D1.8F .D0.BD.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.97 .D0.B2 .D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B0.D1.85 .D0.B7.D0.B0.D1.85.D1.96.D0.B4.D0.BD.D0.B8.D1.85 .D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D0.B2|2.5Поняття нації в роботах західних політологів]]
* [[Нація#.D0.9D.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F .D0.B2 .D0.BC.D0.B0.D0.BD.D1.96.D1.84.D0.B5.D1.81.D1.82.D0.B0.D1.85 .D1.83.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B8.D1.85 .D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.B8.D1.85 .D0.BE.D1.80.D0.B3.D0.B0.D0.BD.D1.96.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.96.D0.B9|3Нація в маніфестах українських політичних організацій]]
* [[Нація#.D0.94.D0.B8.D0.B2. .D1.82.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.B6|4Див. також]]
* [[Нація#.D0.92.D0.B8.D0.BD.D0.BE.D1.81.D0.BA.D0.B8|5Виноски]]
* [[Нація#.D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0|6Література]]
В соціалных науках переважує назор, же няція є соціалный конштрукт. Тзв. конштруктівісты твердять, же нація пак не є обєктівно дана властность, яков бы годно было незалежно становлёвати. Вспачный назор мать [[прімордіалізм]]. З погляду модерністічных теорій ся прімордіалізм явить як часть націоналістічной пропаґанды, а як такый мать быти предметом а не резултатом аналізы „націй“ тай націоналізма. Націонална приналежность, значіть народность годен подля конштруктівістічного приступа становлити лем на базї прокламації індівідуа (к якій нації ся голосить). Часто але є нація становлёвана ай подля обєктівных крітерій - найчастїше подля комбінації языка і державной приналежности.
== Визначення нації ==
Нація (від латів.(латинський) natio — плем'я, народ), історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.
Націонална приналежність є формована на ґрунтї пособлїня різных факторів, передовшыткым ґеоґрафічных тай [[язык]]овых, а тыж [[політіка|політічных]], економічных ай [[реліґія|реліґійных]]. Членів нації векшынов споює тота сама [[култура]], історія і язык, часто ай господарьскый жывот і населена теріторія.
Нації визначаються певним рядом характеристик, що стосуються як індивідуальних її членів так і всієї нації. Такі характеристики мають нести в собі як об'єднавчу функцію — спільнота людей, що не має між собою нічого спільного, не може бути нацією, так і відокремчу — що відрізняє дану націю від сусідніх. Будь-яка з таких характеристик може стати предметом дискусій, однак заперечення існування визначальних чинників містить в собі заперечення існування окремих націй.
Подля подобной дефініції Сталіна „нація є історічно розвитов, стабілнов громадов языка, теріторії, господарьского жывота і псіхолоґічного склада, котры ся проявують в културній громадї“.<ref>Josif Stalin, Marxism and the National and Colonial Question. s. 8. Оріґінал написаный в роцї 1912.</ref>
=== Спільність походження ===
Практично всі націоналістичні рухи при визначенні нації звертають увагу на спільність походження, як компонент ідентичності націй. Походження розуміється у двох напрямках — походження від поколінь, які мешкали на тій же території, і походження від поколінь, що розмовляли тією ж мовою. Ці два чинники можуть збігатися. За[[Ольгерд-Іполит Бочковський|Ольгердом Бочковським]]:
Термін ''нація'' ся даґде перекрывать з терміном ''етнічна ґрупа'' ці ''[[етніка]]'', ''народность'' з терміном ''[[етніціта]]''.
Це класичне визначення є вичерпним для націй з відносно стабільними етнічними групами. Натомість частина європейських націй протягом останніх століть пережили чимало змін кордонів держав та міграцій населення, що призводило до чисельних змішаних шлюбів. Найпроблематичнішою спільність походження виглядає для країн, що складається переважно з нащадків емігрантів, наприклад США. У подібних державних утвореннях замість [[Етнічний націоналізм|етнічного]] поширенні інституції ''«громадянського націоналізму»''.
== Термін нація ==
=== Спільність мови ===
Власна мова часто вважається визначальною особливістю нації (незалежно від її комунікативного значення). У деяких випадках мова є винятковою для нації, і, можливо, основою національної ідентичності (напр. [[Баскська мова]]). В інших випадках, національна мова також використовується іншими націями (характерна для нації, але не виняткова для неї, наприклад [[німецька мова]]). Деякі нації, як наприклад Швейцарська нація, самоідентифікуються як багатомовні. [[Папуа Нова Гвінея]] відстоює 'Папуаську' національну ідентичність, не зважаючи на наявність близько 800 чітких мов. Жодна нація не може бути визначена винятково мовою: це фактично створило б відкриту спільноту (для будь-кого, хто вивчав мову).
Слово "нація" (а ёго протиклады в европскых языках) мало і мать дакілько значінь:
=== Спільність культури ===
* В Европі были середовікы нації, якы загорняли лем політічно прівілеґованы верствы державы. Повідать ся зато даколи о нації політічній ці статусовій.
Більшість націй частково визначаються власною культурою. На відміну від мови, національна культура звичайно є унікальною для нації, хоча й включає багато елементів, спільних з іншими націями. Національна культура також включає в себе культурну спадщину попередніх поколінь.
* В кводлітебнім спередслові [[Йеронім Празькый|Йероніма Празького]] (1409) описує вшыткы части обывательства.
* В днешнім значіню термін выник у [[18. стороча|18.]] і [[19. стороча|19. сторочу]] в повязаности з [[Індустріалізація|промысловов револуціов]].
* В множестві языків термін „нація“, сплывать з терміном „народ“.
Слово нація може значіти в другых, неевропскых громадах штось друге. Зато ся придасть наперед дізнати ся містну дефініцію.
Як і у випадку етнічного походження, ототожнення минулої культури із сучасною культурою, в певній мірі символічне. Наприклад, [[Стоунхендж]] розташований у Великобританії, хоча ніякого англійського народу чи держави в часи його побудови (4000—5000 років тому), не існувало. Інші нації так само вважають стародавні археологічні культури, літературу, мистецтво, і навіть цивілізації ''національною спадщиною''.
Терміны нація і [[держава]] выражають дві річі різного характера: веце-менше субєктівну колектівну ідентіти в першім припадї і правнополічный обєкт в припадї другім. Днесь на світї суть націоналны державы і державы мултінаційны, але ай нації, якы свою державу не мають.
Проте, як через багатоманітність культурних явищ у середині однієї нації, так і через незбіжність кордонів політичних утворень та культурних особливостей,<sup>[http://litopys.org.ua/gellner/gel06.htm Ернест Ґеллнер. Нації та націоналізм. Гл. 5 Що таке нація?]</sup>культура не може бути єдиним визначальним чинником нації.
== Термін нація і націоналізм ==
=== Спільність релігії ===
[[Релігія]] також може розглядатися як національний чинник, хоча не всі націоналістичні рухи акцентують на цьому увагу. Релігія може бути привласненою, що робить її національною, але й може не бути винятковою. Наприклад, чимало націй визначають себе, як католицькі, хоча безпосередньо релігія є універсалією. Інші релігії притаманні одній етнічній групі, зокрема [[юдаїзм]]. Проте, [[сіонізм]] загалом уникає релігійного визначення євреїв, віддаючи перевагу етнічним і культурним чинникам.
Новодобый [[націоналізм]] быв із спізнїнём перевзятый на різных місцях нашой планеты, наприклад у выходній Азії спочатку як реакція на аґресію колоніалных держав, і вытворив там шпеціфічны модіфікації, одповідны містным условіям.
=== Волюнтаристський підхід ===
Деякі ідеї нації підкреслюють не об'єктивні характеристики, але вибір суспільства. На практиці, це стосувалось груп людей, які є також нацією за іншими визначеннями. Найвідомішим волюнтаристське обґрунтування нації подано в роботі [[Ернест Ренан|Ернеста Ренана]] «Що таке нація?» ([[Французька мова|фр.]] ''"Qu'est-ce qu'une nation?"''). Його класичною відповіддю є «Щоденний референдум» ([[Французька мова|фр.]] ''«un plébiscite de tous les jours»'').
Термін нації є потім хоснованый як наприклад средство про веджіня своёй лінії ґруп, якы окрем языка вєдно не мають велё общого (і наперек тому же мали тоты самы общі крітерії - етніка, язык, култура, теріторія, держава).
В той же час, на думку [[Ернест Ґеллнер|Ернест Ґеллнера]] слабкість цього визначення полягає в тому, що воно «такою ж мірою стосується клубів, таємних товариств, банд, команд, партій, не кажучи вже про численні спільноти та об'єднання доіндустріальної доби, які утворювалися не на основі націоналістичного принципу та й узагалі заперечували його»<sup>[http://litopys.org.ua/gellner/gel06.htm Ернест Ґеллнер. Нації та націоналізм. Гл. 5 Що таке нація?]</sup>.
Оперед слободнїше розумена націонална ідентіта ся бігом 19. стороча "перемінила" на ідеолоґію, [[націоналізм]]у. Тота ідеолоґія передавать змысел жывота громады і орґанізації єднотливцїв на основі приналежности к нації.
== Історія питання ==
Дакотры соціалны вчены (напр. [[Ернест Ґеллнер]]) твердять, же нація не є жрідлом націоналізма, а навспак модерна нація выникла про потребы націоналізма.
=== В доіндустріальну епоху ===
* У '''[[Стародавній Рим|Давньому Римі]]''' «націями» називали групи чужинців з певного регіону, що не мали таких прав, якими були наділені громадяни Риму. Аналогічний термін існував в грецькій і давньоєврейській мовах. Характерне '''''ксенофобське''''' забарвлення терміну «нація».
== Ознакы нації ==
* У '''[[середньовіччя]]''' з розвитком знань про довколишній світ розвивається '''''етнічне розуміння''''' поняття. В тогочасних університетах визначником нації було географічне походження та мова. З кінця [[13 століття]] цим терміном об'єднувалися представники того чи іншого спрямування на церковних соборах. Таким чином термін набував вагомішого соціально-психологічного змісту, оскільки давав відчуття належності до престижної формальної групи, підвищував соціальний статус особистості, яка належала до такої «нації».
За єдну ознаку нації є браный тот самый [[язык]]. За помочі зашорїня языка до [[языкова ґрупа|языковых ґруп]] або [[языкова родина|родин]] сьме годны найти близкость дакотрых націй.
=== Поняття нації з розвитком капіталізму ===
* З '''[[XVI століття|XVI]] — [[XVII століття|XVII столітті]]''' в [[Англія|Англії]], а пізніше '''[[Франція|Франції]]''' у ході розкладу старого династичного порядку, формування «національних» держав у Європі, розвитку «національних» мов, які заступили латину, і «націоналізації» церков поняття нації використовується як відповідник поняття «народ» і пов'язувався з такими категоріями, як «громадянство», «держава», означаючи належність до певної '''''територіально-політичної''''' спільноти. [[Дідро Дені|Д. Дідро]], наприклад, у своїй «Енциклопедії» визначав «націю» як ''значну кількість людей, що живуть на певній території й управляються одним урядом''<sup>[[Нація#.D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0|4]]</sup>. Етнічне походження при цьому втрачає значення. Ототожнення нації і держави залишається характерним Західній Європі в XIX–XX ст. В той же час в '''[[Німецька мова|Німецькій мові]]''' поняття нації підкреслювало єдність німців, що були розпорошені по різних державах, за такими характеристиками, як '''''спільність мови, культури, традицій.'''''
За далшы ознакы нації можеме тримати народны звыкы і сокашы. Практікованя традіцій і звычаїв є часто огрожене сучасным способом жытя.
* В '''[[19 століття|XIX]]-[[20 століття|XX столітті]]''' з піднесенням національно-визвольної боротьби народів Східної Європи, а також, пізніше, Африки та Азії. За браком міцних політичних та економічних еліт, власної державності чи, скажімо, територіальної єдності (чехи, українці, словенці, балканські народи та ін.) цим націям доводилось робити наголос на '''''культурних, мовних та етнічних компонентах''''' свого відродження. Окрім того, слово «нація» як синонім расовості, винятковості увійшло до арсеналу агресивної, шовіністичної, расистської риторики.
Даколи є як ознака нації брана держава, але лем дакотры державы выникли як державны, бо векшына жытелїв ся голосила к єдній нації. В іншых негомоґенных країнах жыє вєдно много різных націє.
=== Поняття нації в Радянській політології ===
Основоположним в радянській [[Політологія|політології]] і політтехнології стало знамените на той час [[Сталін|сталіністське]] визначення нації:
{| class="wikitable"
|«Нація є стійка спільність людей, що історично склалася, виникла на основі спільності мови, території, економічного життя і психічного складу, який проявляється у спільності культури».<sup>[[Нація#cite note-3|[3]]]</sup>
|}
За цим визначенням нація виникає в період ліквідації феодалізму й розвитку капіталізму<sup>[[Нація#cite note-4|[4]]]</sup>. На заході Європи, як правило, утворення націй було разом з тим і створенням самостійних буржуазно-національних держав ([[Великобританія|Великобританії]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Італія|Італії]] та ін.). У [[Східна Європа|Східній Європі]] в силу того, що утворення централізованих держав відбувалося в умовах [[Феодалізм|феодалізму]], коли нації ще не склалися, виникли багатонаціональні держави ([[Австро-Угорщина]], [[Росія]]). В період [[Імперіалізм|імперіалізму]] декілька великих імперіалістичних держав панують над численними [[Колонія|колоніями]]. За цим визначенням тільки в [[СРСР]] відбувається справжній розквіт націй та їх культур, національних за формою, соціалістичних за змістом.
=== Референції ===
У 60-80-і роки в [[СРСР]] на основі сталінського визначення був вироблений '''Етнологічний підхід'''. Згідно з цим підходом, ''нація становить етносоціальну спільноту, яка характеризується нерозривною єдністю (взаємодією) соціально-економічних і культурних властивостей.'' До суттєвих ознак нації відноситься також спільність самосвідомості і соціальної структури. Таке формулювання ознак нації відображало певне ідеологічне замовлення на ідею злиття націй (соціалістичних) в «нову історичну спільноту — радянський народ».
<references />
{{Переклад|cs|Národ|8295020}}
{{Стыржень}}
=== Зародження національної свідомості в Європі ===
Поняття нації ([[Німецька мова|нім.]] ''Volk''), як важливої ідеї з'явилося у XVIII столітті в роботах німецького філософа [[Йоганн-Готфрід Гердер|Йогана Готфріда Гердера]], який доклав зусиль до формування поняття національної держави. В цей час тривала промислова революція, що дала початок індустріальному суспільству. Ці зміни спричинили до росту національної самосвідомості в Європі<sup>[[Нація#cite note-5|[5]]][[Нація#cite note-6|[6]]]</sup>:
* [[Індустріалізація]] супроводжувалась [[Урбанізація|урбанізацією]], а та в свою чергу, спричиняла розпад традиційних сільських спільнот. Хоча місто не сприяло об'єднанню спільноти в товариства, поняття нації компенсувало цю втрату.
* В індустріальному суспільстві [[Суспільний стан|становий поділ]] втратив свою стійкість, що спричинило зміну почуття тотожності. Окремі люди переставали мислити себе селянами чи аристократами, але починали мислити себе частиною нації. Сприяла тому й поширювана з часів [[Велика французька революція|Французької революції]] ідея братерства.
* Розвиток освіти сприяв поширенню національних мов, що супроводжувався і поширенням пов'язаних з цими мовами символічних культур.
* [[Секуляризація]] дещо послабила почуття єдності на релігійному ґрунті, але вивільнила місце для росту почуттів єдності на ґрунті національному.
=== Поняття нації в роботах західних політологів ===
Багатозначність поняття нації відбиває наявність безлічі концепцій [[Феномен|феномена]] нації. Найбільший вплив на сучасне розуміння нації зробили ідеї К. Дойча, Е. Ґеллнера, Б. Андерсона і [[Ентоні Сміт|Е. Сміта]].
Для соціально-демографічного підходу '''Дойча''' («Націоналізм і соціальна комунікація», 1966) характерне функціональне визначення нації як групи, у межах якої рівень комунікативної активності значно вищий, ніж за її межами.
'''[[Ернест Ґеллнер]]''' ([http://litopys.org.ua/gellner/gel.htm «Нації і націоналізм»], [[1983]]) вважав, що нація є результатом потреби сучасного суспільства в культурній гомогенності, обумовленій розвитком[[Промисловість|індустріального виробництва]]. Становлення нації безпосередньо зв'язане з поширенням загальної освіти і засобів масової інформації. Нації, за Ґеллнером, — цілеспрямовано створювані спільноти. Провідна роль у цьому процесі належить інтелектуальній версті суспільства.
До розуміння нації, Ґеллнером багато в чому близька позиція [[Бенедикт Андерсон|'''Бенедикта Андерсона''']] ([http://litopys.org.ua/anders/and.htm «Уявлені спільноти»], [[1991]]), що розглядає сучасні нації як штучно створювані«уявлені спільноти». В основі цього процесу, за Андерсоном, лежить феномен «друкарського капіталізму» із властивими йому газетами і романами, що зображують націю як соціокультурну спільність (порівн. з аналогічними ідеями Мак-Люена). На його думку першими націями стали латиноамериканські, що сформувались в ході боротьби проти іспанської корони, а за ними з невеликим відривом слідували США і потім Франція.
Разом з тим [[Ентоні Сміт|Сміт]] («Походження націй», 1989), навпаки, підкреслює, що сучасні нації органічно зв'язані з доіндустріальними спільнотами, що позначаються ним як ''етнії''. За [[Ентоні Сміт|Смітом]], уся їх розмаїтість може бути зведена до двох типів: аристократичного і народного. Нації, що виникають на базі першого типу етній, створюються шляхом бюрократичної інкорпорації нижчих соціальних груп у рамках однієї держави. Провідну роль у формуванні нації з народних етній грає інтелігенція, що бореться за збереження етнічних традицій.
== Нація в маніфестах українських політичних організацій ==
Поняття нації займає чільне місце в маніфестах українських націоналістів минулого століття. Так, в [[Організація українських націоналістів#44 .D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B8.D0.BB.D0.B0 .D1.83.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE .D0.BD.D0.B0.D1.86.D1.96.D0.BE.D0.BD.D0.B0.D0.BB.D1.96.D1.81.D1.82.D0.B0|44 правилах українського націоналіста]] йдеться про любов до української нації (п.8); нація, до якої належить людина, називається її «найвищим законом» (п.2), «найбільшим добром» (п.4); правила закликають до вірності (п.9), шани (п.12) й відповідальності за долю своєї нації (п.14), до боротьби проти ворогів нації (п. 16, 17), а також до піклування про материнство і дітей, як майбутнє нації (п. 40-41).<sup>[[Нація#cite note-7|[7]]]</sup>
Ряд сучасних українських політичних партій на чільне місце ставлять ідею національної держави. Так, в проекті конституції [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Всеукраїнського об'єднання «Свобода»]] ідея «повновладдя української (титульної) нації на українських землях» називається основою українського державотворення.<sup>[[Нація#cite note-8|[8]]]</sup> В програмі [[Конгрес українських націоналістів|Конгресу українських націоналістів]]<nowiki/>сучасна епоха розглядається як «доба самовизначення націй та становлення національних держав»<sup>[[Нація#cite note-cun.org.ua-9|[9]]]</sup>, і створення серед них української національної держави є метою діяльності конгресу<sup>[[Нація#cite note-cun.org.ua-9|[9]]]</sup>. В програмі партії [[Наша Україна (партія)|«Наша Україна»]] одним з пріоритетних завдань сьогодення названо «Зміцнення національної ідентичності»<sup>[[Нація#cite note-10|[10]]]</sup>.
Завдання «інтеграції в єдину політичну націю» має місце і в програмі [[Партія Регіонів|Партії Регіонів]],<sup>[[Нація#cite note-11|[11]]]</sup> поняття «політичної нації» фігурує також в програмі [[БЮТ|ВО «Батьківщина»]]<sup>[[Нація#cite note-.D0.9F.D1.80.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D0.BC.D0.B0 .D0.92.D0.9E .D0.91.D0.B0.D1.82.D1.8C.D0.BA.D1.96.D0.B2.D1.89.D0.B8.D0.BD.D0.B0-12|[12]]]</sup> — через «солідарність української політичної нації», на думку авторів програми, лежить шлях до побудови «нового громадянського суспільства в Україні»<sup>[[Нація#cite note-.D0.9F.D1.80.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D0.BC.D0.B0 .D0.92.D0.9E .D0.91.D0.B0.D1.82.D1.8C.D0.BA.D1.96.D0.B2.D1.89.D0.B8.D0.BD.D0.B0-12|[12]]]</sup>.
== Див. також ==
* [[Шовінізм]]
* [[Етнос]]
* [[Етногенез]]
* [[Етноцентризм]]
* [[Громадянство]]
* [[Цивілізація]]
* [[Країна]]
* [[Культура]]
* [[Етнічна група]]
* [[Уряд]]
* Політика ідентичності
* [[Корінні народи]]
* Міжкультурна компетенція
* Список суверенних держав
* Список держав з обмеженим визнанням
* Списки етнічних груп
* Списки людей за національністю
* Багатонаціональна держава
* [[Націоналізм]]
* [[Національність]]
* [[Національний герой|Національний герой]]
* [[Державний устрій]]
* [[Сепаратизм]]
* [[Суспільство]]
* [[Суверенна держава]]
* Територіальна суперечка
* [[Плем'я]]
== Виноски ==
# ↑ [[Нація#cite ref-.D0.9D.D0.B0.D1.86.D0.B8.D1.8F 1-0|Перейти до:<sup>'''''а'''''</sup>]] [[Нація#cite ref-.D0.9D.D0.B0.D1.86.D0.B8.D1.8F 1-1|<sup>'''''б'''''</sup>]] Терешкович П. В. [http://www.filosofiya.su/word/naciia.htm Нация] //Философский справочник.
# [[Нація#cite ref-2|Вгору↑]] Бочковський О. Вступ до націології — К, 1998
# [[Нація#cite ref-3|Вгору↑]] ''[[Сталін]]'', «Марксизм і національне питання», [[1913]])
# [[Нація#cite ref-4|Вгору↑]] ''С. Т. Калтахчян. [http://bse.sci-lib.com/article080587.html Нация] //[[Велика радянська енциклопедія]], вид.3''
# [[Нація#cite ref-5|Вгору↑]] Encyklopedia socjologii T. 2, Oficyna Naukowa, Warszawa 1999 [[Спеціальна:Джерела книг/8385505962|ISBN 83-85505-96-2]]
# [[Нація#cite ref-6|Вгору↑]] Чепа М.-Л.А. Культурно-історичне підґрунтя української націогенези / Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології". Том ХІ, ч. 7. - К.,2009. - С. 494-503. ISSN 2077-2289.
# [[Нація#cite ref-7|Вгору↑]] Повний текст Правил і посилання на джерела див. у статті [[Організація українських націоналістів]]
# [[Нація#cite ref-8|Вгору↑]] [http://www.svoboda.org.ua/pro_partiyu/prohrama/konstytutsiya/ Проект національної конституції ВО «Свобода»]
# ↑ [[Нація#cite ref-cun.org.ua 9-0|Перейти до:<sup>'''''а'''''</sup>]] [[Нація#cite ref-cun.org.ua 9-1|<sup>'''''б'''''</sup>]] [http://cun.org.ua/ukr/content/view/1364/66/ Програма Конгресу Українських Націоналістів]
# [[Нація#cite ref-10|Вгору↑]] [http://www.razom.org.ua/documents/443/ «Народний Союз Наша Україна» — програма]
# [[Нація#cite ref-11|Вгору↑]] [http://www.partyofregions.org.ua/meet/program/ Партія регіонв — проаграма.]
# ↑ [[Нація#cite ref-.D0.9F.D1.80.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D0.BC.D0.B0 .D0.92.D0.9E .D0.91.D0.B0.D1.82.D1.8C.D0.BA.D1.96.D0.B2.D1.89.D0.B8.D0.BD.D0.B0 12-0|Перейти до:<sup>'''''а'''''</sup>]] [[Нація#cite ref-.D0.9F.D1.80.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D0.BC.D0.B0 .D0.92.D0.9E .D0.91.D0.B0.D1.82.D1.8C.D0.BA.D1.96.D0.B2.D1.89.D0.B8.D0.BD.D0.B0 12-1|<sup>'''''б'''''</sup>]] [http://byut.dp.ua/index/0-9 Програма "ВО «Батьківщина»]
== Література ==
* Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. – Х . :Право, 2015
* [http://leksika.com.ua/14201019/legal/natsiya НАЦІЯ] //[[Юридична енциклопедія]]: В 6 томах. / Редколегія: [[Шемшученко Юрій Сергійович|Ю. С. Шемшученко]] (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998. [[Спеціальна:Джерела книг/9667492001|ISBN 9667492001]]
* [http://www.history.org.ua/?termin=Natsiia НАЦІЯ] //[[Енциклопедія історії України]]
* [http://litopys.org.ua/links/inpolit.htm Праці з теорії нації та націоналізму]
* [http://litopys.org.ua/anders/and.htm Б. Андерсон. Уявлені спільноти]
* [http://litopys.org.ua/gellner/gel.htm Е. Ґеллнер. Нації та націоналізм.]
* Kemilainen A. Op. cit. P. 26.
* [http://libra.in.ua/%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8 История Украины: становление современной нации / Пер. з англ. Николай Климчук. — К.: К. И.С., 2010. — 400 с.: ил. (ISBN 978-966-2141-24-5)]
* [http://libra.in.ua/node/446 Дітер Ланґевіше. Нація, націоналізм, національна держава в Німеччині і в Європі / Пер. з нім. Олекса Логвиненко . — К.: К. І.С., 2008. — 240 с.: ил. (ISBN 978-966-2141-02-3)]
[[Катеґорія:Етноґрафія]]
[[Катеґорія:Соціолоґія културы]]
| 