Алексей Ґеровскый: Роздїлы міджі ревізіями

Вєдно з братом Ґеоргіём в [[1903]] році пришов на [[Закарпатьска область|Підкарпатьску Русь]] з наміром навщівити село Ізу, тогдышный центер православного руху в краю. Были заперты угорьскыма властями, дали їх до арешту в Мараморош-Сігеті і Будапешті, скады їх пустили на основі апелації посланця угорьского парла­менту, Словака Мілана Годжу, будучого премєра [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]]. Свое діятельство зачав на [[Буковина|Буковині]] выданём русофільскых новинок "Русская правда" (1910-1913). Про­вокатором угорьской поліції А. Ду-лішковічом Алексій быв втягнутый вєдно з братами до православно­го руху на Підкарпатьскій Руси. Добровольно пришов на [[Мараморош-Сігетьскый процес]] (1913-1914) протів православных Підкарпатьской Руси, быв запертый австро-угорьскыма властями за русофіль-ску агітацію, обвиненый із протіштатного діятельства. В 1914 р. втік до Руська, на зачатку войны зо вступом руськых войск до ґаличіны[[Ґаліція|Галичіны]] і на [[Буковина|Буковину]] А. Ґеровскый ся вернув до [[Чернівцї|Чернівців]] в ролі "стар­шего чиновника по особным пору­чениям" при руськім губернаторови. В 1915-1917 роках быв порадцём Міністерства загранічных діл [[Росія|Росії]] в проблематіці [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] і Балкану[[Балкан]]у. По большевіцькім пере-вороті в Руську А. Ґеровскый як монархіста брав участь у білім ру-сі, в єкатеринодарі выдавав новинкы "Сдиная Русь", быв притомный в поході Добровольной армады Денікіна. Роспад білого руху, окупація ґаличіны[[Ґаліція|Галичіны]] [[Польско|Польском]], [[Буковина|Буковины]] [[Румуньско|Румуньском]], зужує поле діятельства А. Ґеровского і застав­лять го сконцетровати ся на проблематіку [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]].

На [[ЗакарпатьскаПідкарпатьска областьРусь|Підкарпатьскій Руси|]] в 20-ых роках снажыв ся зьєдинити силы русофілів і православной церькви, вів русофільску аґітацію край­него заміряня. Обвинив владу [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] з несповніня своїх обіцянь штодо [[Підкарпатьска Русь|Підкарпать­ской Руси]] і єй автономії на основі Сан-Жерменьского договору. Брав участь на конгресі народностных меншин в Женеві, выступав із протічеськословеньскыма высту­пами, острыма нападами на міністра загранічных діл [[Чеськосло­веньско|Чеськосло­веньска]] [[Едуард Бенеш|Е. Бенеша]]. В 1927 році быв выстягованый із [[Чеськословеньско|ЧСР]], одышов до [[Югославія|Югославії]], де створив "Карпаторусский комитет" (1927-1929). 3 цілём здобываня фінанцій оды­шов до [[США]], де став на чело "Карпаторусского союзу" (1935-1938). За ёго пінязі підпоровав ру-офільскы силы на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. 3 ініціатівы А. Ґеровского в 1936 року в [[Ню-Ёрк|Ню-Ёрку]] была створена пресаґентура КАРУС, задачов котрой было інформовати америцькых [[Русини|Русинів]] о сітуації на Підкар­патьскій Руси, подля інформацій Міністерства загранічных діл ЧСР тоту агентуру фінанцовали [[Нїмецько]] і [[Мадярьско]]. 12.-13.2.1937 року з ініціатівы А. Ґеровского в [[Ню-Ёрк|Ню-Ёрку]] быв Конгрес підкарпатьскых Русинів, котрый дав ултіма-івну подмінку даня [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] [[автономія|автономії]] за два місяці. То было прічінов ускоріня в парламенті [[Чеськословеньско|ЧСР]] законодарного проекту про першу етапу автономії Підкар­патьской[[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]].

В часі крізы [[1938]] року А. Ґе­ровскый актівно выступав з підпоров автономістічных сил в Чесько-словеньску. На челі делегації америцькых русиньскых орґанізацій пришов до Прагы. На Підкарпать­скій[[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] снажыв ся обєдинити русофілів і українофілів на антічеськословеньскій платформі. Зась быв выстягованый із [[Чеськословеньско|Чесько­словеньска]]. В септембрі 1938 року вів переговоры про одрыв Підкар­патьской[[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] од Чеськословеньска[[Чеськословеньско|Чесько­словеньска]] і підпорі мадярьской влады русофілам по припоїню Підкарпатьской[[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] кку [[Мадярьско|Мадярьску]]. Ёго переговоры не мали належный выслідок, за то одышов до [[Югославія|Югославії]].