Чеськый язык: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
м Едітованя хоснователя „188.190.2.151“ (діскузія) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „[[User:Wim b|Wim b... |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 25:
Чештіна ся розвила на кінцї [[1. тісячроча]] з западного говора [[Праславянчіна|праславянчіны]]. В прачеськім періодї всокотила дакотры праславяньскы знакы, такы як [[єр]]ы, носовы гласны, [[Палаталізація|палаталізацію]] ці сістему четверых минулых часів ([[аоріст]], [[імперфект]], [[перфект]], [[плусквамперфект]]). Тоты знакы не пізднїше [[15. стороча]] поступно счезли (в указанім порядку).
Писомны памняткы з найстаршого періоду суть лем спорадічны. Чітати і писати тоды знало векшынов лем [[духовенство]]. Функцію офіційного языка выконовала [[Латиньскый язык|латінчіна]], даколи [[старославянчіна]]. Першов чеськов писомнов памнятков суть
У [[14. стороча|14. сторочу]] чештіна проникла до літературы і сферы урядных контактів. Обявили ся першы чеськы писаны книгы. Рїшінём [[Карл IV.|Карла IV.]] быв зробленый першый чеськый переклад [[Біблія|Біблії]]. Хосновав ся діґрафный правопис. На переломі 14. і [[15. стороча|15.]] сторіч ся обявила пропозіція о реформі правопису, котра завела до чештіны хоснованя [[Діакрітічны знакы|діакрітічных знаків]]. Пропаґатором той реформы быв [[Ян Гус]], айбо не є докус ясно ці быв ай ї автором.
Рядок 245:
:Стары правила списовной высловности жадали, жебы ся раз хосновав фурт, коли ся склад зачінав гласным. Такым способом раз замінює хыблячій зачаток складу. Теперь ся раз у высловности хоснує менше. Хоснованя разу подмінене головно реґіоналныма обычаями, мож уповісти, же в моравскій высловности ся раз вжыває омного менше.
:У днешнїй чештінї раз выконує дві функції:
:Означіня подїлу меджі словами і частями складеных слов. Обычайно ся вкладує меджі двох гласных, котры вєдно двогласку не творять, напр. ''p'''ou'''žívat'' {{IPA|[po.ʔuʒi:vat]}}, ''tát'''a a''' máma'' {{IPA|[ta:ta ʔa ma:ma]}}; у словах, што ся зачінають гласным, оддїлює приназывник, напр. ''z '''o'''kna'' {{IPA|[s ʔokna]}}; вкладує ся перед гласным в другій части складеного слова, напр. ''troj'''ú'''helník'' {{IPA|[troj.ʔu:ɦɛlɲi:k]}}. Раз у такій функції ся хоснує головно в [[Чехы (історічна країна)|Чехах]], на [[Морава (історічна країна)|Мораві]] ся обычайно высловлює без разу, напр. {{IPA|[troju:ɦɛlɲi:k]}}, {{IPA|[zokna]}}.
:Выдїленя. Раз ся може хосновати про выдїленя даякого слова, высловность без разу обычайно є емотівно невтралнов.
:У списовній высловности ся нїґда раз не хоснує в словах чуджоязычного походжіня, у котрых є злучіня двох гласных, напр. у слові ''k'''oa'''la''.
Рядок 284:
'''Чісло'''
Чештіна выдїлює
'''Склонёваня'''
| |||