Чеськый язык: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Tegel (діскузія | приспівкы)
м Едітованя хоснователя „188.190.2.151“ (діскузія) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „[[User:Wim b|Wim b...
Рядок 1:
{{Інфобокс язык
| name = Чеськый язык
| nativename = Čeština, Český jazyk
| region = {{Flag icon|Чесько}} [[Чесько]]
| speakers = 12 міліонів
| familycolor = Indo-European
| fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропска]]
| fam2=[[Балтіцько-славяньскы языкы|Балтіцько-славяньска]]
| fam3=[[Славяньскы языкы|Славяньска]]
| fam4=[[Западославяньскы языкы|Западославяньска]]
| nation = {{Flag icon|Чесько}} [[Чесько]]<br />{{Flag icon|ЕУ}} [[ЕУ]]
| script = [[Латиніка]] ([[Чеськый алфавіт]])
| agency = Чеськый языковый інштітут
| iso1 = cs
| iso2 = ces/cze
| iso3 = ces
| map = [[Файл:Славяньскы языкы.png|300px]]<center><small>{{legend|#ab9f00|[[Чеськый язык|Чештіна]]}}
</center></small>
}}
 
'''Чеськый язык''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''čeština'' <small>высловность:</small> {{IPA|[ˈt͡ʃɛʃcɪna]}}) є [[Западославяньскы языкы|западославяньскый язык]], котрым ся бісїдує передовшыткым у [[Чесько|Чеську]]. Бісїдує ним приближно {{nowrap|{{formatnum: 12}} {{#if: {{{2}}} | {{#ifexpr: 12 < 2 | міліон | {{#switch: 12 | 2 | 3 | 4 = міліоны | #default = міліонів}}}} | [[Міліон|{{#ifexpr: 12 < 2 | міліон | {{#switch: 12 | 2 | 3 | 4 = міліоны | #default = міліонів}}}}]]}}}}<!--
--> людей на цілім світї. Чеськый язык є подобный і взаємно зрозумілый зо [[Словеньскый язык|словенчінов]], значно менше з [[Польскый язык|польщінов]], [[Лужіцкосербскы языкы|лужіцков сербчінов]].
 
== Історія ==
 
Чештіна ся розвила на кінцї [[1. тісячроча]] з западного говора [[Праславянчіна|праславянчіны]]. В прачеськім періодї всокотила дакотры праславяньскы знакы, такы як [[єр]]ы, носовы гласны, [[Палаталізація|палаталізацію]] ці сістему четверых минулых часів ([[аоріст]], [[імперфект]], [[перфект]], [[плусквамперфект]]). Тоты знакы не пізднїше [[15. стороча]] поступно счезли (в указанім порядку).
 
Писомны памняткы з найстаршого періоду суть лем спорадічны. Чітати і писати тоды знало векшынов лем [[духовенство]]. Функцію офіційного языка выконовала [[Латиньскый язык|латінчіна]], даколи [[старославянчіна]]. Першов чеськов писомнов памнятков суть два речіня з документу о заснованю [[Літомеріце|літомеріцькой]] [[Капітула|капітулы]] з [[1057|1057. року]], котры суть очівидно май молоды, судячі з ушыткого аж із [[12. стороча]]. Тоты речіня были писаны тзв. прімітівным правописом, котрый хосновав незмінену [[Латиніка|латиніку]] і про запис звуків, котры были латинї чуджі (єдна буква могла означати веце звуків).
 
У [[14. стороча|14. сторочу]] чештіна проникла до літературы і сферы урядных контактів. Обявили ся першы чеськы писаны книгы. Рїшінём [[Карл IV.|Карла IV.]] быв зробленый першый чеськый переклад [[Біблія|Біблії]]. Хосновав ся діґрафный правопис. На переломі 14. і [[15. стороча|15.]] сторіч ся обявила пропозіція о реформі правопису, котра завела до чештіны хоснованя [[Діакрітічны знакы|діакрітічных знаків]]. Пропаґатором той реформы быв [[Ян Гус]], айбо не є докус ясно ці быв ай ї автором.
У [[14. стороча|14. сторочу]] чештіна проникла неного передовшыткым еміґраціёв чеськой некатолицькой інтеліґенції ([[Ян Амос Коменьскый|Яна Амоса Коменьского]], [[Павел Страньскый|Павла Страньского]] ітд.). Але і в тій добі выходила чеська література, котра єднач підлїгала строгій [[Цензура|цензурї]]. У [[1627]]–[[1628]]. роках другым урядным языком у [[Чехы (історічна країна)|Чехах]] і на [[Морава (історічна країна)|Мораві]] ся став [[нїмецькый язык]], одтоды прирівненый до чештіны (і фактічно вдяка політичному тиску дістав у часї слїдуючіх сторіч верьх). Снага завести [[нїмецькый язык]] єднотным на вшыткых землях [[Габсбурґы|габсбурской]] монархії ся обявила у [[18. стороча|18. сторочу]] ([[Марія Терезія]], [[Йосиф II.]]) з практічных (скорше як націоналных) причін. Не позераючі на тото ся вказала нереалнов, бо чеськоязычноє общество было великым і по стратї векшыны земель понїмченой [[Сілезія|Сілезії]] мало в остатку Чеськой коруны над нїмецькоязычныма процентитомного Словника чесько-нїмецького ([[1830]]-[[1835]]) [[Йозеф Юнґманн|Йозефа Юнґманна]]. Розвила ся публіцістіка, красна література ся намагала наближыти ід жывому языку. Были одвержены дакотры зостаткы застарїтого правопису краліцькой Біблії. Списовна чештіна в тій добі дістала веце-менше днешню подобу.
 
УВеликый розвиток чеськой писаной літературы ся став по вынаходжіню [[14книгодрукованя]] в [[16. стороча|1416. сторочу]]. чештінаЗа прониклапримір списовного языка ся довго хосновала тзв. [[краліцька Біблія]]. По поражцї [[Чеське ставове повстаня|ставового повстаня]] в [[1620|1620. роцї]] дошло до поступного упадку чеськой літературы, неногоспричіненого передовшыткым еміґраціёв чеськой некатолицькой інтеліґенції ([[Ян Амос Коменьскый|Яна Амоса Коменьского]], [[Павел Страньскый|Павла Страньского]] ітд.). Але і в тій добі выходила чеська література, котра єднач підлїгала строгій [[Цензура|цензурї]]. У [[1627]]–[[1628]]. роках другым урядным языком у [[Чехы (історічна країна)|Чехах]] і на [[Морава (історічна країна)|Мораві]] ся став [[нїмецькый язык]], одтоды прирівненый до чештіны (і фактічно вдяка політичному тиску дістав у часї слїдуючіх сторіч верьх). Снага завести [[нїмецькый язык]] єднотным на вшыткых землях [[Габсбурґы|габсбурской]] монархії ся обявила у [[18. стороча|18. сторочу]] ([[Марія Терезія]], [[Йосиф II.]]) з практічных (скорше як націоналных) причін. Не позераючі на тото ся вказала нереалнов, бо чеськоязычноє общество было великым і по стратї векшыны земель понїмченой [[Сілезія|Сілезії]] мало в остатку Чеськой коруны над нїмецькоязычныма процентитомногопроцентну Словникаперевагу. чесько-нїмецькогоЗрушіня ([[1830]]-[[1835]]) [[Йозеф ЮнґманнНевольніцтво|Йозефа Юнґманнаневольніцтва]]. Розвиладоволило сяпак публіцістіка,на краснакінцю література ся намагала наближыти ід жывому языку18. Былистороча одверженыобяву дакотрыдвиганя, зостаткыозначеного застарїтого[[Народне правописувозроджіня|народным краліцькой Біблії. Списовна чештіна в тій добі дістала веце-менше днешню подобувозроджінём]].
 
Вдяка снагам народных будителїв была у [[19. сторочу]] зась піднята уровень чеськой літературы. А вдяка повинному школованю і высокій [[Ґрамотность|ґрамотности]] общества списовный язык перестав быти завислым од узкой верствы інтеліґенції. По вшелиякым пробам кодіфікації была наконець прията ґраматіка [[Йосиф Добровскый|Йосифа Добровского]], котра першыраз вышла в [[1809|1809. роцї]]. Обновлїню чеськой лексікы приспіло передовшыткым выданя пятитомного Словника чесько-нїмецького ([[1830]]-[[1835]]) [[Йозеф Юнґманн|Йозефа Юнґманна]]. Розвила ся публіцістіка, красна література ся намагала наближыти ід жывому языку. Были одвержены дакотры зостаткы застарїтого правопису краліцькой Біблії. Списовна чештіна в тій добі дістала веце-менше днешню подобу.
 
== Говоры ==
Рядок 20 ⟶ 43:
Чештіна має много [[Говор|говорів]], котры суть векшынов взаємно зрозумілы. Під впливом медії а [[Бісїдна чештіна|бісїдной чештіны]] ся стирають роздїлы меджі нима. Чеськы говоры ся дїлять на 4 ґрупы:
*Чеська говорова ґрупа (з [[Бісїдна чештіна|бісїднов чештінов]], котра фунґує за [[інтердіалект]])
*Середнёморавска говоровавскословеньскаговорова ґрупа (ганацька)
*Выходоморавска говорова ґрупа (моравскословеньска)
*Сілезьскы говоры
На меджовых землях, населеных перед 1945. роком Нїмцями, говоры суть многородны.
Рядок 28 ⟶ 52:
Чештіна хоснує [[Латиніка|латиніку]], доповнену [[Діакрітічны знакы|діакрітічныма знаками]] і [[діґраф]]ом '''ch''', котрый ся тримле за окрему букву.<br />Надшоровый знак [[гачок]] ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''háček'') означає сычачі і мнягкы согласны, а кідь стоїть над гласнов '''e''' — мнягкость опереднёго согласного; обычайно буква '''ě''' одповідать [[Старославяньскый язык|старославяньскому]] [[Ять|ятёви (ѣ)]]. [[Довжень]] (''čárka'') означать довгость гласных (над '''u''' ся щі хоснує [[Кружок (діакрітічный знак)|кружок]] (''kroužek''), кідь тото '''u''' іде з давного '''о'''). Буквы '''q''', '''w''' і '''x''' ся хоснують лем в пожычках.
 
{| style="font-familyoundfamily:Microsoft Sans Serif; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#white; text-align:center"
| style="width:3em"| A a
| style="width:3em"| Á á
Рядок 40 ⟶ 64:
| É é
| Ě ě
| F f
| G g
| H h
| Ch ch
|-
| I i
| Í í
| J j
| K k
| L l
| M m
Рядок 83 ⟶ 115:
|-
|/í/
|{{IPA|/iː/}}
|í, ý <sup>*</sup>
|-
|/ú/
|{{IPA|/uː/}}
|ú, ů <sup>*</sup>
|-
|/é/
Рядок 129 ⟶ 167:
{| class="wikitable" style="text-align: center"
|- style="vertical-align: center; font-size: x-small; height: 2em"
| style="font-size: 90%;" | Місто артікулації
! colspan=2 | [[Губны согласны|Губны]]
! colspan=2 | [[Переднёязычны согласны|Зубны]]
! colspan=2 | [[Заднёязычны согласны|Заднёязычны]]
! colspan=2 | [[Голосівковы согласны|(Фарінґалны)]]
|- style="vertical-align: center; font-size: x-small; height: 3em"
| style="font-size: 90%;" | Спосôб артікулації ↓
! style="width: 4em;" | [[Губно-губны согласны|Губно-губны]]
! style="width: 4em;" | [[Губно-зубны согласны|Губно-зубны]]
Рядок 162 ⟶ 206:
| class="nounderlines" | &nbsp;
| class="nounderlines" style="width: 1em;" |
|- style="font-size: 120%;"lines" |
! style="font-size: x-small; text-align:left" | [[Фрікатівны согласны|Фрікатівны]]
| class="nounderlines" |
| class="nounderlines" | {{IPA|f}}<sup>6</sup> {{IPA|v}}<sup>7</sup>
| class="nounderlines" | {{IPA|s}} {{IPA|z}}
Рядок 240 ⟶ 286:
Чештіна выдїлює два [[Ґраматічне чісло|ґраматічных чісла]]: єднотне і множне. Окрем того ся при склонёваню стрїчають зостаткы двойного чісла.
 
'''Склонёваня'''
 
Чештіна має сїм [[Пад]]ів ([[номінатів]], [[ґенітів]], [[датів]], [[акузатів]], [[вокатів]], [[локал]], [[інштрументал]]), котры ся хоснують при склонёваню [[назывник]]ів, [[придавник]]ів, [[містоназывник]]ів і [[чісловник]]ів.
Закладнов формов обычайно є номінатів єднотного чісла.
 
'''Часованя'''
 
Чеськы [[Часослово|часослова]] мають три часы: минулый ([[претеріт]]), теперїшнїй ([[презенс]]) і будучій ([[футурум]]).