Філозофія: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.3) (робот додав: als:Philosophie |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Філозофія''', ґрецькы φιλοσοφία, з φιλειν (філеін, любити, тужыти по дачім) і σοφια (софіа, мудрость, здатность) є сістемове, раціоналне і крітічне дослїджованя реаліты, світа і чоловіка, евентуално і того, што єй пересягує ([[метафізіка]]). Гляданя правдивого [[познаня]], [[змысел (філозофія)|змыслу]] тай доброго жывота через [[рефлексія|рефлексію]], раціоналну [[арґументація|арґументацію]] тай [[діскузія|діскузію]], яка потребує даякы [[понятя]]. Значіть то не лем академічна дісціпліна, а і способ жывота, якый зачінать
[[Файл:Heraklit.jpeg|thumb|upright=1.5|Рафаел Санті: ''Гераклеітос з Ефезу''. Детайл з фрескы „[[Атеньска школа]]“ у Ватіканї (1510).]]
Рядок 30:
„Філозофія не наука, а дїяня. Філозофічне дїло є зложене з ґрунту з обяснїня.“ [[Лудвіґ Віттенґштеін]]<ref>L. Wittgenstein, ''Tractatus logico-philosophicus'', 4.112</ref>
== Што є
Од [[наука|наук]], якы колись з філозофії вышли, ся філозофія
Вшыткы людьскы [[култура (археолоґія)|културы]] мали і мають свою традічну [[мудрость]], росповіданя, поезію і пословіцї, якы ся в тій громадї беруть як [[авторіта]]. На тото, што повідають, не годно ся звідовати „чом?“ Проблем зачне там, де на ся трафлять дві мудрости: котра з них теперь правилна? Акурат в такій сітуації ґрецькых варошів выник даколи в 6. сторочо д. н. е. новый способ гляданя або „тугы по мудрости“ (філо-софія), котрый ся не операв о [[Гомер]]а ани [[Гесіод]]а, але намагав ся прийти річам на корїн позорованём, роздумованём і арґументаціов, скорочено властным [[розум]]ом і [[діскузія|діскузіов]]. Бо розум є єден про вшыткых людей а – як повідать [[Рене Декарт]] – „міджі людей найлїпше подїленый“. Але кідь є крітічный і сам к собі, не хоче право мати дефінітівно платну мудрость, але знать, же єй буде все лем глядати.
| |||